Для аграріїв Херсонської області, колись відомої як житниця України до підриву Каховської ГЕС, питання зрошення стало критично важливим. Без води регіон може перетворитися на безплідну територію. Проте, місцеві фермери не здаються і активно шукають рішення для порятунку своїх угідь.
Інгулецька зрошувальна система: шлях до відновлення
Одним із ключових джерел води для Херсонщини нині є Інгулецька зрошувальна система, що обслуговує понад 18 тисяч гектарів у Херсонській і близько 40 тисяч гектарів у Миколаївській областях. Хоча система ще не працює у повний обсяг після часткового відновлення, позитивні зміни вже помітні.
У минулому році вдалося відновити зрошення на приблизно 1000 гектарах, а у вересні канали були заповнені. Цього року планують розширити зрошувальні площі ще на 1000 гектарів. За словами Дмитра Юнусова в інтерв’ю «Вгору», фермери готові фінансово підтримувати відновлення системи, усвідомлюючи його критичну важливість. У планах на осінь — запуск додаткових дощувальних машин для подачі води на ділянки, які не отримували зрошення з 2021 року.
Нові горизонти: Лиманецька та інші системи
Крім Інгулецької зрошувальної системи, активні роботи проводяться над Лиманецькою системою у Дар’ївській громаді. Завдяки міжнародним фінансуванням планується її реконструкція та запуск у весняний період 2026 року, що дозволить зрошувати додаткові 1500 гектарів.
Розглядаються також можливості запуску зрошення в інших громадах, таких як Калинівська, Великоолександрівська та Високопільська, де річка Інгулець також слугуватиме джерелом води.
Солона вода та свердловини
Проте, слід зазначити, що вода в Інгульці має високу солоність. Це ставить перед аграріями нові виклики: необхідність встановлення фільтрів або застосування гіпсування ґрунтів для покращення їхніх характеристик. Незважаючи на труднощі, фермери готові до експериментів, усвідомлюючи, що без зрошення вижити не вдасться.
Для господарств, які не мають доступу до Інгулецької та Лиманецької систем, залишається єдиним варіантом використання свердловин. Хоча після руйнувань Каховського водосховища рівень підземних вод знизився майже на 10 метрів, за словами Дмитра Юнусова, ситуація поки що не є критичною, і фермери, що використовують свердловини, не стикаються з проблемами доступу до води. Проте, свердловини підходять лише для дрібних виробників і не можуть замінити великих об’ємів зрошення для всього аграрного сектору Херсонщини. Вони ефективні для малих ділянок — близько 10-20 гектарів, для більших масштабів такий варіант зрошення є економічно невигідним.
