«Я не бажаю, щоб росія впливала на мої рішення», – наголошує журналіст із Каховки Олег Батурин. У розмові з ним ми обговорили ситуацію на прифронтових та окупованих територіях Херсонщини, а також випадки затримань і воєнні злочини. Читайте інтерв’ю на Інтенті, присвячене відданості, дому, життю в умовах окупації та колабораціонізму.
Дивіться повне відео на youtube-каналі Інтент
Ваша діяльність зараз зосереджена в Херсонщині, де ви висвітлюєте воєнні злочини. Яка це форма роботи: документування чи репортажі? Яким чином це відбувається?
Я займаюсь журналістикою понад 25 років, більшість з яких провів у Херсонській області. Мій рідний місто Каховка, на жаль, все ще в окупації. Моя увага зосереджена на воєнних злочинах, особливо в Південній Україні, зокрема в Херсонській області. Раніше я працював регіональним журналістом у різних районах, а тепер фокусуюсь на житті людей у звільнених громадах і тих, які потерпають від обстрілів і залишаються під окупацією.
Чи можете описати психологічний стан людей на Херсонщині?
Ситуація ускладнена, адже Херсонщина розділена на кілька умовних зон відповідно до безпеки. Одна частина – окупована, лівобережна. Інша частина – звільнена, але вона також поділена: одна група страждає від обстрілів біля лінії фронту, а інша перебуває в більш безпечних умовах. Люди почуваються у відносній безпеці, хоча життю завдають певних складнощів обстріли. Повсякдення вже частково адаптоване до нових умов, але є й окремі населені пункти, які сильно постраждали – там люди живуть без електрики та води, проте не покидають свої домівки.
Окуповані території також поділяються на зони. Люди, які залишаються, в цілому призвичаїлися до умов життя в окупації. Наприклад, Нова Каховка, раніше великий центр економіки, зараз виглядає спустошеною, а Каховка стає важливим торговим пунктом для навколишніх громад.
Вас затримали в березні 2022 року. Що ви думаєте про ситуацію з Сергієм Цигіпою, який досі під арештом?
Моя думка про цю ситуацію базується на припущеннях, адже мотивації російських військових можна лише здогадуватися. За моїми спостереженнями, затримання Сергія Цигіпи, можливо, пов’язане з його минулим. Коли мене захопили, росіяни були незадоволені, що я не мав з собою телефону. Я вважаю, що інформація в чужих телефонах могла зіграти ключову роль у долі багатьох затриманих. Сергій, як колишній військовий, міг стати мішенню через свою активну позицію.
У березні 2022 року ситуація була хаотичною. Тоді російські сили акцентували увагу на військових і активістах, особливо на тих, хто брав участь у проукраїнських протестах. Я отримав свідчення, що затриманих допитували саме через участь у таких акціях.
Чи достатньо висвітлюються проблеми Півдня України, зокрема обстріли Миколаївщини та Херсонщини?
З одного боку, інформація про обстріли виходить регулярно. Але здебільшого це публікації регіональних медіа або офіційних джерел, які можуть не потрапити до широкої аудиторії. Люди, які постраждали від обстрілів, шукають більш глибокого контексту, але не завжди знаходять його в поведінці журналістів. Деякі населені пункти залишаються поза увагою через їхню недоступність. Багато жителів виїхали, а інші не хочуть коментувати ситуацію.
Спілкуючись з колегами, ми часто обговорюємо, як важливо більше висвітлювати події у нашому регіоні. На жаль, бракує ресурсів. Інколи потрібно розширити географію наших репортажів, щоб дізнатися більше про ситуацію. Наразі, враховуючи події в Києві, Одесі, Дніпрі, помітна зміна уваги медіа на ці райони. Однак проблеми в Півдні залишаються нерозкритими, і потребують більшого висвітлення та розуміння.
Марія Литянська
