Херсонщина є яскравим прикладом непереможною стійкості. Попри руйнації, що принесла війна, затоплення та зради, регіон залишився незломленим. Серед тих, хто не капітулював, є й громадські організації, які продовжують активності навіть в умовах евакуації. Одна з таких — Благодійна організація «Кримськотатарський культурний центр Куреш», що тепер працює з Києва, проте зберігає зв’язок з херсонським суспільством.
22 липня в Києво-Могилянській академії відбулася презентація соціологічного дослідження, підготовленого «Курешем» під назвою «Кримськотатарська громада материкової України: стан та виклики». Ця робота є першою спробою глибоко проаналізувати, як живе, змінюється, адаптується та протистоїть кримськотатарська громада, змушена залишити окупований Крим та Херсонщину.
На заході зібралися науковці, активісти, представники медіа та студенти. Під час обговорення порушувалися ключові проблеми громади: загроза асиміляції, збереження мови, освітні питання, роль ісламу, трансформація традиційної культури та регіональні ідентичності. Також говорили про бачення майбутнього Криму як автономії в складі України.
Директор з розвитку БО «Куреш» Ібрагім Сулейманов зазначив:
«Наше дослідження — це своєрідне дзеркало, в якому громада може побачити себе, зрозуміти власний рух і обрати правильний вектор розвитку». Це дослідження розкриває історії окремих сімей, в тому числі тих, чиї корені сягають Херсонщини та Криму. Херсонський слід не є простим елементом: він допомагає краще почути голоси респондентів, які змушені залишити свою батьківщину та живуть у невизначених умовах.
Розповіді учасників вказують на зміни в ідентичності, що виникають через розділення: одні зберігають зв’язок з кримськотатарською мовою і культурою, інші знаходять опору у вірі, а дехто — в спогадах з дитинства в Криму. Проте, незважаючи на ці відмінності, спільною залишається надія на повернення та перемогу.
Микола Гоманюк, автор дослідження і доцент Херсонського державного університету, також висловився:
«Тематика кримських татар є політично чутливою і болісною. Проте цей плюралізм свідчить про жваву і активну спільноту».
У заході також взяв участь голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, який підтримав обговорення щодо оновлення інституційного представництва кримських татар:
«Громада прагне змін, а Меджліс повинен адаптуватися до сучасних викликів».
Презентація виявилася відкритим діалогом, науковою бесідою серед друзів, що створює простір для взаєморозуміння, попри війну.
Результати дослідження найближчим часом з’являться в онлайн-доступі на сайті організації «Куреш».
Редакція вітає колег із завершенням важливого наукового проекту.
З текстом дослідження можна буде ознайомитися за вказаним посиланням.
