Варення як символ: історія херсонки Людмили Волошиної, яка консервує для ЗСУ

Людмила Волошина з Херсона займається консервуванням протягом понад 20 років. Під час окупації жінка приготувала смородинове варення, яким потім пригощала гостей міста після його звільнення в листопаді 2022 року. Її консервації потрапили до рук представників Європарламенту, а також військовослужбовців Збройних Сил України – Людмила передає закрутки племіннику на фронт.Людмила Волошина більшу частину життя працювала інженером з телекомунікацій. Наразі активно займається волонтерською діяльністю та консервуванням, яким діляться друзі й знайомі. Розпочала цей процес наприкінці 90-х років, коли це було необхідним для виживання її родини. З початку 2000-х років потреба в консервації зменшилась, проте жінка повернулася до цієї справи з початком повномасштабного вторгнення.

“Під час окупації фрукти та овочі коштували недорого, тому ми вирішили скористатися цією можливістю. Коли готували, думали про те, як будемо частувати наших військових. В результаті вийшло чимало консервації, яку доводилося роздавати”, — розповідає Людмила Волошина.

Варення, приготоване під час окупації, також потрапило до Європейського парламенту завдяки Іванні Климпуш-Цинцадзе. Після звільнення Херсона у листопаді 2022 року Людмила пригощала гостей, які відвідали місто, включаючи команду видавництва “Білка” та письменницю Ірину Білоцерківську, подарувавши кілька баночок на пам’ять.

“Я принесла своє смородинове варення, підписавши його: ‘Вироблено в окупації, місто Херсон, 2022 рік’. Віддала дві баночки письменниці Тамарі Горіха-Зерня. Вона зізналася, що досі не наважилася скуштувати варення, адже ці баночки мають символічне значення”, — розповідає Людмила.

Процес виготовлення варення Л. Волошина реалізує за традиційним рецептом: очищає фрукти, нарізає їх на невеликі шматочки, а далі слідує інструкціям.

“Для приготування варення з кілограма шматочків дині потрібні 300 грамів цукру та склянка води. Спочатку робиться сироп, потім його закип’ятити і розлити в баночки”, — пояснює жінка.

Людмила сушить цукати під сонцем, адже відсутнє спеціальне обладнання. Цього року, завдяки ранньому сезону, готує цукати з динь та кавунів.

“Зазвичай сезон цукатів триває у серпні, але цього року вже наприкінці липня можна було купити баштанні. Я сушу цукати, після чого відправляю їх у морозильник. Це чудова смачна закуска, ідеальна до чаю”, — говорить Людмила Волошина.

Жінка має як традиційні, так і незвичні рецепти, якими пригощаються військові. Особливо популярні варення з гіркого перцю та аджика.

“Мій племінник воює на сході і любить гостру їжу. Для такого варення потрібно кілограм перцю та цукру. Перець перекручується на м’ясорубці, потім додається цукор. В результаті виходить справді смачно і гостро. Закрутки з різних овочів користуються попитом. Це те, що солдати можуть споживати просто так або додавати до гарніру”, — продовжує Людмила.

Окрім консервування, жінка знаходить час для волонтерської діяльності.

“Кожного дня займаємося чимось новим: ріжемо стрічки, готуємо. Працюємо з надією на наших героїв. Віримо, що настане час перемоги”, — підкреслила Людмила Волошина.