Повернувся до лав ЗСУ після поранення: історія військового-кінолога, який займається розмінуванням Херсонщини

Іван — вожатий службових собак у роті розмінування 808 Дністровської окремої бригади підтримки. Після отриманого поранення в 2022 році йому було присвоєно інвалідність та списано з лав Збройних Сил України. Проте, Іван не зміг залишити військову службу і пройшов курс навчання як кінолог. Наразі він здійснює розмінування у Херсонській області.У його роботі партнером є бельгійська вівчарка на ім’я Вікі. Разом вони служать уже два роки. Ця собака також допомагає Івану відволікатися від негативних спогадів.

“Вона не дозволяє мені заглиблюватися у похмурі думки. З нею потрібно займатися, гуляти, працювати. Я не тримаю Вікі у вольєрі. Коли повертаюся додому й засинаю, вона лежить поряд на підлозі,” — зазначає Іван.

Вікі обожнює гратися м’ячиком і ласувати морозивом. Ця собака активно допомагає Івану очищати звільнені території від мін — як протипіхотних, так і протитанкових, які можуть бути схованими під землею.

“Ми запускаємо її, коли потрібно перевірити заміновану ділянку, наприклад, дорогу. Вона полягає в тому, щоб забезпечити прохід для автомобілів або пішоходів. Зазвичай ми знаходимо “гради”, “урагани” та “міни-підлянки”, що реагують на рух,” — зазначає військовий.

Іван брав участь в антитерористичній операції на Донбасі. На початку повномасштабного вторгнення він став добровольцем у складі 25-ї повітрянодесантної бригади, де служив у інженерно-саперній роті.

“Я не обирав професію сапера. Нас направили до 25 бригади, і під час навчання вже на місці я зрозумів, що мені це цікаво,” — згадує боєць.

На Харківському напрямку Іван отримав поранення, після чого йому було призначено групу інвалідності і списано з бригади.

“Ми штурмували одне село, й нас рано помітили, накривши мінометами. Бійці встигли встигнути сховатися, а я залишився під деревом. Влучило саме в нього, вище моєї голови,” — згадує він.

Після лікування та реабілітації у 2023 році Іван повернувся до служби. Пройшовши навчання на кінолога, він знову залишився у 808 Дністровській бригаді підтримки.

“Собака для мене — це як дитина. Їй потрібно уваги, гри. Якщо кінолог не має почуття гумору та дитячого сприйняття життя, собака його не прийме,” — говорить Іван.

На його думку, Вікі — розумна й віддана собака, яка любить бути в центрі уваги.

“В роботі вона “працює” дуже уважно, наче пилосос. Після півгодини активності їй необхідний відпочинок. Всі собаки волелюбні, особливо ці малінуа. Вікі потрібен постійний контакт; навіть вночі вона може підійти і розбудити, щоб я вивів її на вулицю,” — зазначає Іван.

Іван служить у Збройних Силах вже сім років. Його найбільше бажання — закінчення війни.

“Ситуація більш ніж напружена. Але головне — не піддаватися страхам, хоча й не забувати про небезпеку. Вікі багато значить для мене, вона допомагає зберегти здоровий глузд. Я вважаю її членом своєї родини, вона завжди поруч,” — підсумував він.