Сьогодні Херсон святкує свою 247-у річницю. Це місто, яке стало символом стійкості, продовжує жити та боротися, незважаючи на постійні обстріли з боку загарбників.
Місто на Дніпрі, Херсон, до початку повномасштабної війни відзначало свої дні народження в атмосфері музики, бесід і дитячого сміху. Втім, тепер його вулиці заповнені зовсім іншими звуками – вибухами та свистом ворожих снарядів.
Сьогодні вулиці Херсона майже пусті, проте на них все ще майорять жовто-блакитні прапори. Незважаючи на горе та втрати, місто продовжує жити. Пам’ять про героїв, які загинули, захищаючи свій дім, назавжди залишиться в серцях його мешканців. Вшанування загиблих побратимів, які боролися 1 березня 2022 року під час боїв за Херсон, відбулося за участі військовослужбовців 34-ї бригади берегової оборони, представників Херсонської ОДА та МВА.
«У Бузковому парку та біля Херсонського ліцею відбулися церемонії покладання квітів та хвилина мовчання. Саме на цих місцях херсонці, які стали на захист міста, прийняли свій останній бій, стримуючи чисельні загарбницькі сили і продемонструвавши відвагу, яка стала символом незламності Херсона.»
«Їхня жертва – основа нашої боротьби. Ми пам’ятаємо кожного, хто віддав життя за Україну, і продовжуємо їхню справу, борючись за свободу Херсона та всієї країни.»
Вічна слава героям!», – зазначили представники 34-ї бригади морської піхоти.
У соціальних мережах херсонці згадують, яким запам’ятали своє місто до початку війни. У 2021 році Херсон отримав декілька нових проектів, серед яких музичний фонтан і спортмайданчик у парку «Херсонська фортеця».
Коментарі містян відзначають їхню ностальгію за рідним містом, а також сподівання на мир. Дехто навіть присвятив вірші.
Оксана Яхиханова: «Бажаю нашому Херсону найкращого подарунка – завершення війни».
Makarov Roman: «З Днем народження, моє рідне місто!»
Діліон Наталія: «Наш Херсон, ми обов’язково будемо разом».
Оля Оля: «Рідненький, тримайся, все буде добре».
Юлія Луговська:
«Перебиті ноги й руки,
Понівечений образ мій,
Терплю щоденні муки…
Все одно я ще живий!
Мої очі дерев’яні,
Дрони, як той птах лихий
Та майбутнє, як в тумані…
Але все одно живий!
Кожен день “Тривога” виє,
Отакий от “руський мир”…
Не втрачаю я надію…
Я живий і до сих пір…
Я незламне місто волі!
Не схиляю голови.
Не скорюся зледенілій долі…
Я – Херсон! І я живий!!!»
Головне фото: фейсбук/Дмитро Скороходов; у тексті: 34 окрема бригада берегової оборони Морської Піхоти, Дмитро Піддубний
