Більше місяця тому мешканці мікрорайону Корабел залишили свої домівки. Евакуацію було оголошено після авіаударів російських військових 2 та 3 серпня, які пошкодили міст, що з’єднує район із містом.
Ті, хто евакуювався, отримали можливість жити в шелтерах або переїхати до безпечніших регіонів України.
Про те, як облаштувалися люди в шелтерах, йдеться в матеріалі Суспільне Херсон.
Жителька Херсона Ірина розповіла, що разом із сином виїхала з Корабела 4 серпня після авіаударів. Наразі вони живуть у одному з тимчасових притулків для евакуйованих.
“Прокидаємося о 7:00, займаємося своїми справами. Хтось іде на роботу, а когось другі обов’язки. Ми жили на Острові, але після бомбардувань туди їхати небезпечно. У нас там не було ані світла, ані води, ані газу. Тут умови кращі. Нам надали кімнати,” — ділиться жінка.
Ванна кімната в одному з шелтерів у Херсоні, 16 вересня 2025 року. Суспільне Херсон
Ніна також виїхала з Корабела після авіаударів по мосту. Вона залишалась вдома навіть під час підтоплення через підрив Каховської ГЕС, але вирішила евакуюватися, коли ситуація загострилась.
“Нас привезли за 10 хвилин. Всі вийшли, і ми навіть не встигли вдягнутися. Тут насправді добре: ми живемо комфортно, завжди чисто, нам дають харчування. Я вже 80 років, і мене все влаштовує. Ліжко чисте, щодня дають яблука,” — додає жінка.

Жителька мікрорайону Корабел Інна, яка наразі проживає у шелтері, Херсон, 16 вересня 2025 року. Суспільне Херсон
Інна, 83-річна жінка, теж перебуває в шелтері. Через обстріли і відсутність забезпечення їжі вона була змушена виїхати.
“Я побоювалася і вирішила їхати. Мені потрібно поповнити телефон і отримати пенсію. У магазинах нічого не було. Я тут живу: сплю, їм, і в мене є гаряча вода. Постіль завжди змінюють, їжі вистачає. Я запитую: ‘Це санаторій?’” — з усмішкою розповідає жінка.
В шелтері проживають 73 особи, евакуйовані з Корабела. Відповідальний за заклад, Олександр Федорець, зазначає, що проводять моніторинг потреб мешканців і надають гуманітарну допомогу.
“Ми організовуємо психологічні тренінги, юридичні консультації та медичну допомогу,” — каже фахівчиня соціальної служби Ірина Лисиця.
Антоніна Бойчук, яка живе в іншому шелтері, евакуювалася 8 серпня. Її чоловік залишився в Корабелі.
“Тут триразове харчування, є, де прати речі. Нас добре забезпечують всіма необхідними речами. Але додому хочеться,” — зізнається жінка.

Антоніна Бойчук живе у шелтері з 8 серпня 2025 року. Суспільне Херсон
Проживають у шелтері і подружжя Мусієнків. Валентина зазначає, що умови тут набагато комфортніші, ніж у їхньому домі, який був пошкоджений.
“Ми не мали жодних умов. Тут нас добре обслуговують, їжа смачна. Пережити зиму було тяжко, та ми вже задоволені,” — говорить Валентина.
Валентина наводить приклад обстрілу їхньої квартири, після якого вирішила евакуюватися.
“Після ракетних обстрілів у квартирі я вирішила: досить. Ми забрали лише літній одяг, потім повернулись за зимовим,” — ділиться вона.
“Лікарі часто відвідують нас, ми отримуємо всю необхідну допомогу,” — зазначає Микола.

Відповідальний за місце тимчасового проживання Олексій Мацалковський. Суспільне Херсон
У ще одному шелтері перебувають 60 евакуйованих людей. Відповідальний за заклад, Олексій Мацалковський, зазначає, що мешканці забезпечені гарячим харчуванням тричі на день.
“В кожній секції є холодильники та інша побутова техніка,” — додає він.
Евакуація з Корабела була оголошена після авіаударів 2 та 3 серпня, які пошкодили міст. На 22 вересня, за даними міської військової адміністрації, евакуйовано 1700 людей, серед яких 56 дітей, зазначає начальник МВА Ярослав Шанько.

Керівник Херсонської МВА Ярослав Шанько, Херсон, 10 вересня 2025 року. Суспільне Херсон/Олександр Корняков
За словами Ярослава Шанька, залишаються близько 200-220 людей у мікрорайоні. “Ситуація складна, але електричне забезпечення відновлено. Газопостачання залишається проблемним. Опалювальний сезон під питанням,” — зазначає він.
В умовах небезпеки мешканці Корабела не можуть залишатися вдома, додає він.
“Ми готові надати комфортні умови, наскільки це можливо. Багато маломобільних людей евакуйовані, деякі потребують медичної допомоги,” — підсумовує Ярослав Шанько.