Пристрасть до собак та бажання навчити людей краще їх розуміти стали визначальними моментами у професійному житті Оксани Камишної з Нової Каховки. Повномасштабна війна кардинально змінила її буття. Внаслідок окупації рідного міста вона змушена була залишити свою домівку, роботу логопедки та фахівчині Інклюзивно-ресурсного центру, а також призупинити діяльність проєкту “Хвилинки доброти”. Поки перебувала в Одесі як внутрішньо переміщена особа, Оксана знайшла сили відновити частину втрати. Про це докладніше читайте в нашому ексклюзивному матеріалі.
“Хвилинки доброти”: проект для зміни ставлення до тварин
Перед війною Оксана Камишна викладала у кількох навчальних закладах Нової Каховки, займаючи дітей. У вільний час вона займалася розведенням порід собак, а також грумерством. З часом ці напрямки об’єднала у каністерапевтичному проекті “Хвилинки доброти”.
“Я вважаю, що моя місія — навчати людей правилам взаємодії з тваринами, пояснювати, як важливо їх поважати. Наприклад, не можна торкатися собаки без дозволу власника, потрібно знати, як діяти з безпритульними. Так народився проект «Хвилинки доброти». Мою ініціативу підтримали Світлана Шулежко, завідувачка дошкільного закладу № 18 «Івонька», та Марина Скрипнікова, директорка Інклюзивно-ресурсного центру, де я працювала. Згодом задум сподобався і в інших дошкільних установах міста,” — розповідає Оксана.
На той час у Оксани вже було троє собак: Барбара, Бабетта та Ізольда, кожна з яких мала свій підхід до дітей. Наприклад, Барбара, яка виховувалася в логопедичній групі, добре знала, як отримати частування в разі правильних відповідей дітей.
Заняття складались з теоретичної та практичної частини, подавалися у формі гри. Це дозволяло досягати не лише освітніх цілей, а й працювати над мовленнєвими навичками та емоційним розвитком.
Оксана Камишна мала на меті розширити свій проект, включивши до шкільної програми Нової Каховки. Для цього вона вже підготувала затверджений план занять. Під час війни вона також випустила методичний посібник “Хвилинки доброти” з підтримкою Херсонської академії неперервної освіти та закінчила магістратуру з кінології.
“Каністерапія — це дуже важлива область, що дозволяє досягати значних результатів в корекційній роботі. У Польщі собаки-каністерапевти працюють у лікарнях з пацієнтами в комі, стимулюючи роботу їхнього мозку. В Україні це поки не поширено, але ми рухаємося в цьому напрямку,” — пояснює Оксана.
Особистий зв’язок із собаками
Першою собакою Оксани була такса Акіра, а потім вона взяла собі Бабетту, яка почала її шлях у каністерапії. Оксана підкреслює, що для роботи каністерапевтом, собака повинна мати стабільну психіку та бути соціалізованою.
Після евакуації з окупованої Нової Каховки, Оксана перевезла своїх собак насамперед. Пізніше їхнє життя було сповнене труднощів. Однак Барбара та Ізольда пройшли навчання в каністерапевтичному таборі в Польщі та отримали сертифікати на можливість працювати з дітьми.
Собаки також беруть участь у спортивних змаганнях з кінологічного фристайлу. Оксана поділилася успіхами на змаганнях у Дніпрі, Одеських та Київських турнірах.
Грант як можливість відновлення життя
В Одесі Оксана отримала підтримку від грумерської спільноти, влаштувавшись на роботу в місцеві дружні салони. Водночас вона продовжила викладати дистанційно, підтримуючи дітей з Новокаховської громади.
“Зняти житло в місті та утримувати родину з двома собаками — складно, особливо коли ти внутрішньо переміщена особа. Тому я вирішила скористатися можливістю отримати грант на реалізацію каністерапевтичної програми. Проте виявилося, що наша спільнота ще не готова інвестувати в це. Врешті-решт я реалізувала проект з відкриття грумерського кабінету,” — розповідає Оксана.
Ідея отримала схвалення благодійного фонду, і тепер у Одесі функціонує її кабінет з грумерських послуг. Оксана активно вдосконалює свої навички, отримуючи сертифікати та беручи участь у конкурсах.
Шлях до реалізації мрії
Оксану продовжує цікавити каністерапія, і вона з Барбарою та Ізольдою веде заняття “Хвилинки доброти”. Жінка мріє працювати з військовими, адже собаки можуть бути ефективними у спілкуванні з ними.
“Я прагну створити проект, що об’єднує любов до тварин з терапією для дітей різного віку. Планую відвідувати школи з уроками «Хвилинки доброти» або запрошуємо дітей з їхніми тваринами до нас. Важливо інтегрувати логопедію та психологію,” — каже Оксана.
Оксана має назву та логотип для свого проекту — “БарІзіКанісЛогоГрум”, відображаючи імена її собак. Вона вірить у величезний потенціал свого досвіду задля розвитку України.
Усі фото надані співрозмовницею.
Матеріал підготовлено в рамках проєкту Fight for Facts, що реалізується за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.
Яніна Надточа
Віктор Турецький
