Осінь у Херсоні сповнена контрастів — одночасно тривожна і прекрасна. Під звуки сирен та постійні вибухи місцеві жителі прибирають опале листя, висаджують дерева і квіти, повертаються з ринку, поспішаючи у своїх справах. Життя продовжується, незважаючи на виклики. Херсон живе, рухається та опирається.
***
Олешки, які потрапили під окупацію, переживають важкі часи: роки без електрики, води, тепла, а цьогоріч вийшов ще й газ. Ситуація залишається критичною.
***
Зазначимо чітко: частини країни не змінюються одна на іншу. Це зрозуміло всім, включно з президентом Зеленським і європейськими партнерами. Це також усвідомлює агресор, який намагається спровокувати паніку серед українського населення. Та є питання, що деякі високопосадовці в міжнародній політиці в це не вникають.
***
Тим часом російські чиновники та прокремлівські джерела намагаються подати обмежені наступальні дії на Херсонському напрямку як відновлення активних бойових дій з метою повернення міста.
***
Федеральні новинні агентства люблять показувати красиві осінні пейзажі. Проте в Херсоні, навпаки, російські сили продовжують руйнувати будинки в районі Дніпра, наближаючись до мосту.
***
Неодноразово висловлюється думка, що Україні слід припинити стріляти і повернутися додому. Проблема в тому, що ми вже вдома, але нас атакують окупанти. Найбільше контроверсійно те, що деякі міжнародні лідери намагаються прирівняти нашу боротьбу за виживання до агресії Росії. Кожен день приносять нові трагічні новини — жертви, безробіття, втрата домівок і майбутнього. А рекомендації “повертатися додому” звучать як образа.
***
Ситуація з російською пропагандою також є цікавою. Нещодавно повідомлялося, що в Херсоні розпочався новий “штурм”, зокрема в районі Корабел. Однак, через кілька днів ця інформація була спростована. Журналісти окупантів намагалися виправдатися, але спостерігається комічна реакція, коли їхній представник заявляє про “лівобережну частину Херсона”. Така ситуація викликає розчарування у багатьох.”
