Повномасштабна війна завдала Україні колосальних збитків, які вже оцінюються в сотні мільярдів доларів. За спільною оцінкою Світового банку, ЄС та ООН, на кінець 2024 року, потреби на відбудову перевищили 524 мільярди доларів. Одним із найбільш постраждалих регіонів стала Херсонщина, де на початок жовтня 2025 року внаслідок атак російських військ пошкоджено близько 38 тисяч будівель. На тлі програм відбудови гостро постає питання прозорості та підзвітності використання коштів.
Про те, наскільки прозорими є закупівлі та перерозподіл коштів, як відстежувати витрати й підрядників, як громади можуть контролювати витрати та підрядників, розповів зовнішній консультант Світового банку у сфері кібербезпеки та аналізу даних Михайло Кольцов.
Виклики відбудови
Найпершим викликом у справі відновлення Михайло Кольцов називає відсутність стратегії. Як приклад наводить Харківську область, де основні фінанси спрямовувалися на відбудову об’єктів, які насправді не відповідали первинним потребам громади – як от відбудову школи (яку росіяни знову розбомбили, коли вже були витрачені гроші на ремонт) замість захисту енергооб’єктів, відновлення електро-, газо- та теплопостачання, а також доріг. Відновлення школи, хоча і має соціальну привабливість, наразі є менш пріоритетною справою, оскільки навчання здебільшого відбувається дистанційно. Експерт наголошує: коли громада недостатньо залучена до процесу стратегування, це призводить до неправильного визначення пріоритетів.
«Для Херсонщини потребою номер один є безпека, – вважає Михайло. – Тому більшість наявних ресурсів мають бути спрямовані саме на сектор безпеки та на відновлення інфраструктури, від якої ця безпека залежить.
Найбільша ж перешкода в тому, що інструменти для перевірки та контролю (моніторингу), які потрібні громадам, перебувають у «сірій зоні»: громада про них не знає, ті, хто ухвалює рішення у громаді, не завжди їх використовують.
«Відповідно, це стратегування разом з інструментами моніторингу – це найважливіший аспект, який є під час відбудови, тому що це дозволяє, з одного боку, правильно розподілити ресурси, а з іншого боку, дати можливість громаді бачити, на що ці ресурси пішли і який результат очікується від витрат», – підсумовує експерт.
Михайло Кольцов вважає, що рішення про відбудову часто ухвалюються за інерцією, оскільки відповідальні особи досі орієнтуються на пріоритети мирного часу (будівництво лікарень, шкіл і дитячих садків). На думку консультанта, владі не вистачає сильного сигналу від громади. Важливо, щоб мешканці, не лише через опитування, а й через активну позицію (самостійно чи через громадські організації), чітко доносили свої справжні потреби. Влада має спиратися на прямий сигнал від мешканців, щоб правильно визначити пріоритети закупівель і відновлення. Якщо керівництво не чує реальних потреб людей, а лише уявляє ці потреби, це призводить до неефективного відновлення.
Механізми моніторингу відбудови
Михайло Кольцов констатує, що за останній час ситуація з контролем за відбудовою значно ускладнилася. Деякі безплатні інструменти моніторингу з початком повномасштабного вторгнення перестали функціонувати. Після їх зникнення комерційні компанії, зокрема YouControl, були змушені взяти на себе соціальну функцію моніторингу.
Є і безпекові обмеження, особливо на Херсонщині – у прифронтовій зоні. Проте, верифікація (наприклад, через електронний підпис) на сервісах дозволяє контролювати закупівлі у достатньому обсязі.
Серед тих інструментів, які рекомендує експерт – публічний модуль аналітики BI Prozorro:
«BI Prozorro дає вам хоч якусь аналітичну вибірку, і, відповідно, спираючись на неї, ви можете, як мінімум, якийсь базовий моніторинг робити».
Другий інструмент, на який в останні роки доводиться більше спиратися, це YouControl, де треба звернути увагу на інструмент «Аналіз тендерів». Він не лише показує інформацію про тендери та учасників, але й надає попередню візуальну аналітичну обробку, підсвічуючи червоним, жовтим і зеленим, на що слід звернути увагу, спрямовує увагу на найбільш ризиковані аспекти закупівель. Це допоможе, коли складно однозначно визначити, чи відповідає ця сума ринковій нормі, чи є ця ціна справедливою, чи існує дешевша альтернатива, а також чи є підозри щодо прозорості компаній, які подали заявки або перемогли в тендері.
«Такі інструменти полегшують аналітичну обробку. Вони не вимагають від вас такої великої аналітичної експертизи, але як мінімум оцими червоними, жовтими та зеленими сигналами вони вас орієнтують, на що потрібно звернути увагу в першу чергу», – підсумовує експерт.
Індикатори ризику
Інструмент YouControl став зручним рішенням, оскільки його безплатний функціонал для перевірки тендерів містить критерії, які раніше використовувалися аналітиками для виявлення шахрайських компаній, розповідає Михайло Кольцов:
«Загалом, є 595 факторів, на які потрібно звертати увагу. Але, що дуже добре в системі, вона це зводить до кольорової ідентифікації та до літери. Тобто, якщо ви побачите червону D, то швидше за все, вам краще з такою компанією не мати справу. А якщо зелену A, то ви розумієте, що технічно вже цю перевірку зроблено».
При перевірці компанії експерт радить перш за все звертати увагу на наступні фактори ризику:
- Наявність кримінальних проваджень.
- Попередня участь у шахрайських схемах на тендерах.
- Відсутність ліцензії на продаж заявленого товару (наприклад, палива).
- Основний вид економічної діяльності не відповідає профілю робіт (наприклад, коли поліграфічна фірма береться будувати дороги).
- «Молодість» компанії (наприклад, створена 4 місяці тому і вже бере участь у великих закупівлях).
«У таких випадках громаді потрібно це або додатково перевірити, або попросити таку компанію пояснити оці фактори, – радить Михайло Кольцов. – І це, до речі, ставить компанію у становище, коли саме вона має надати громаді пояснення. Тобто не громада має проводити супер-мега-детальне детективне розслідування, що це за компанія, а дозволяють громаді сказати: компанія, ти прийшла до нас на тендер, поясни, чому ти червоним світишся».
Крім того, система дозволяє відстежувати не лише товари, а й рух коштів через казначейські рахунки, даючи можливість контролювати правомірність та відповідність витрат інтересам громади.
«Слідкувати за грошима навіть цікавіше, ніж слідкувати за товарами, тому що це дозволить вам побачити, наскільки подібні витрати є правомірними, наскільки вони служать інтересам громади, наскільки вони синхронні з вашим уявленням про те, на що ці гроші мають бути потрачені», – додає експерт.
Таким чином, інструмент допомагає мешканцям громади зрозуміти, чи укладаються договори з чесними чи ризиковими фірмами, і відстежувати, куди пішли їхні бюджетні кошти.
Якщо у тендері бере участь тільки один учасник
Ситуацію, коли на тендер подається лише один учасник, Михайло Кольцов називає ризикованою, оскільки це призводить до укладення угоди за неконкурентною договірною процедурою. І радить у таких випадках керівникам громад використовувати інструмент YC.Market від YouControl. Цей продукт дозволяє побачити ринок загалом і за допомогою фільтру знайти компанії в Україні або в Херсонській області, які працюють за визначеною економічною діяльністю і відповідають критеріям хорошої компанії. Тобто, можна знайти таких підрядників (які, можливо, і не знали про оголошення тендера), та запропонувати їм взяти участь у тендерній процедурі.
«Але в цьому випадку вже керівники громад мають займати проактивну позицію, тобто, вони мають пам’ятати, що їм варто працювати не тільки з тими, хто приходить, але й з тими, хто може запропонувати ці послуги, просто, можливо, не знав про них», – наголошує експерт.
Чи можуть громади впливати на розподіл державою грошей на відбудову
Основна проблема полягає в тому, що бюджетні кошти мають цільове призначення, але громади часто не усвідомлюють своєї гнучкості щодо їх використання, зазначає Михайло Кольцов. Насправді громади мають право розширювати використання коштів у межах тієї економічної класифікації, за якою вони їх отримали. Це дозволяє їм спрямовувати ресурси на першочергові потреби. Це перше.
Друге – громада не повинна бути пасивною. Їй необхідно активно доносити свої обґрунтовані потреби (особливо, якщо вони є частиною стратегії) до тих, хто виділяє ці гроші:
«Я вам зі свого досвіду можу сказати: коли ви не просто пасивно очікуєте, коли вам приносять гроші, а коли ви починаєте комунікувати, в чому саме є потреба, до того ж комунікуєте, що ця потреба є частиною вашої обґрунтованої стратегії, бо зрозуміло, що безпека завжди може бути обґрунтована, то ви несподівано побачите, що навіть такі консервативні структури, як міністерства або міжнародні інституції, починають реагувати. Бо для них зрозумілість направлення цих коштів навіть набагато важливіша, ніж сума, яку вони направляють».
Стратегія громади – це ключ до того, щоб фінансування відповідало реальним викликам, починаючи з безпеки та життєзабезпечення.
Матеріал створено за участі Оксани Сидорович
