“Кількість постраждалих дітей уточнюється” — події в Харкові завдають шоку, немов це неможливо, адже вночі загинула матір з двома малюками, а сусіди, здавалося б, живуть в ілюзії миру.
***
Ті, хто завдають страждань, повинні пам’ятати: життя ставить все на свої місця.
Воно не карає, а відплачує.
Ті, хто вважає, що ця ситуація їх не стосується, нехай знають, що відповідь на їхні дії може прийти у найбільш несподіваний момент.
Як почувають себе ті, хто втратив усього і живе на мізерні пенсії, але все ще вірить у краще?
Біль і сльози стали частиною повсякденності для багатьох українців.
***
Коли мешканцям Херсона кажуть, що ракети летять, вони не ховаються.
Вони прислухаються до звуків навколо.
***
Жовтневий Херсон.
Місто як ніколи близьке, але водночас далеке від багатьох з нас.
На фотографіях воно виглядає привабливо, але, дивлячись на нього власними очима, важко не відчути біль від його руйнувань.
Проте місто вистоїть.
***
Спостерігаючи за знімками з колишньої Суворова, розумію, що стара будівля не викликає жалю.
Мабуть, нічого не було б шкода, якби цей символ старих часів нарешті зник.
***
Ми повинні вчитися у Ізраїлю та адаптуватися до життя поруч із проблемними сусідами.
Не просто виживати, а розвиватися, виховувати дітей, будувати бізнеси та державні структури.
І, можливо, кожному з нас слід буде проходити службу в армії.
Для українців це не новація. Ми тисячоліттями живемо і боремося на цій землі, призначеній Богом бути колискою європейської цивілізації.
Генетичні дослідження свідчать, що ми перебуваємо тут не менше 10 тисяч років, і жодного разу не дали себе знищити.
Мабуть, тому що ми також сильні і борцівські.
Ми завжди захищали свою землю і будемо продовжувати це робити.
***
Нам радять вести переговори з тими, хто загрожує безпеці дітей.
Потрібно подумати, що може відбуватись в свідомості того, хто віддає наказ на обстріл дитячого садочка.
