У 2025 році аграрії правобережної частини Херсонської області зазнали значних втрат у врожайності. Цю ситуацію істотно ускладнили підрив Каховської ГЕС російськими окупантами, цьогорічні посухи та активні бойові дії в регіоні.
Які можливі шляхи вирішення цієї кризи — розглянуло “Суспільне Херсон”.
Директор Департаменту сільського господарства та зрошення Херсонської обласної державної адміністрації Дмитро Юнусов зазначив, що основними чинниками низької врожайності стали відсутність опадів та руйнування системи зрошення внаслідок підриву Каховської ГЕС. Внаслідок нестачі вологи частина полів вигоріла.
“Цього року ми спостерігаємо аномальну спеку й дефіцит опадів. Уже зафіксовано близько 100 000 га із повністю знищеними врожаями. Наші дослідження показують, що температура підвищилася на 1-2°C після руйнування ГЕС. Це серйозно вплинуло на продуктивність сільськогосподарських культур в області”, — зазначив Юнусов.
Начальник Херсонського обласного гідрометцентру Юрій Кіріяк підкреслив, що цьогорічний дефіцит дощів є безпрецедентним. Опадів випало лише третина від нормованого обсягу. За його словами, у Каховському водосховищі на той час було 19 км³ води — значний обсяг.
“З цієї кількості 3,5 км³ використовувалися для зрошення. Однак через зменшення рослинності та збільшення випаровування ситуація стала критичною. Декілька десятків років тому територія була повністю зеленою, зараз вона перетворилася на сіро-жовті пустки”, — додав Кіріяк.
Нестача зрошення та посуха негативно позначилися на агросекторі. Юнусов зауважив, що фермери в деяких районах починають частково відмовлятися від соняшника, переходячи на інші культури, наприклад, льон. Замість зернових вирощують овочі та баштанні культури.
“Наші аграрії віддають перевагу овочам, оскільки на невеликій площі можна отримати більший прибуток. Для їх вирощування водопостачання є критично важливим. Найголовніше завдання зараз — відновлення максимальної площі зрошення. У 2024 році ми оновили 3000 га Інгулецької системи, вже на 2025 рік — понад 1000 га, і плануємо продовжити розширення”, — зазначив він.
Найбільших втрат зазнали посіви зернових і технічних культур у Бериславському районі, найближчому до знищеного Каховського водосховища.
“Без відновлення Каховського водосховища ми ризикуємо перетворитися на пустелю. Аграрії намагаються вижити в цій ситуації, але альтернативи відновленню водосховища не існує. Водопостачання з Інгулецької системи не може замінити Дніпровську воду через високий вміст солі”, — підсумував він.
Завідувач кафедри ботаніки Херсонського державного університету Іван Мойсієнко разом із колегами вивчають процес відновлення рослинності на дні Каховського водосховища. Науковці прогнозували можливість опустелювання та поширення інвазивних бур’янів, але спостерігається зростання популяцій верб і тополь.
“Зміни відбуваються дуже швидко. Протягом лише чотирьох місяців верба росла на 2,8 см на добу. Кількість видів експоненційно зростає: з 11 видів у червні до понад 300 на сьогодні. Відроджується природна екосистема”, — зазначив Мойсієнко.
На світовому рівні спостерігається тенденція до відновлення природних течій річок, що передбачає зняття дамб та ліквідацію великих водосховищ. На думку Мойсієнка, відновлення Каховської ГЕС не є доцільним. Потрібно шукати нові рішення.
“Оптимальний варіант — створення системи водосховищ, які не перегороджують ріку. Це дозволить подбати про потреби водопостачання, зберігаючи природний баланс”, — додав науковець.
На його думку, необхідно знайти варіант, що не шкодитиме ані природі, ані місцевим мешканцям, проте для цього необхідно звільнити тимчасово окуповане лівобережжя Херсонщини.
