Після визволення правобережної частини Херсонської області регіон зіткнувся з новими викликами — небезпекою від тисяч мін та боєприпасів, що потрапили у водойми. Ситуація стала критичною після підриву Каховської ГЕС у червні 2023 року. Потужна хвиля знесла вибухівку на значну відстань, вкривши дно мулом та ускладнивши процес розмінування акваторій.
Підвищені ризики та наслідки катастрофи
Майор служби цивільного захисту Владислав Білоножко, заступник начальника відділу піротехнічних робіт та гуманітарного розмінування обласного управління ДСНС, у коментарі виданню “Вгору” відзначив складнощі у проведенні робіт після катастрофи:
“Підрив Каховської ГЕС значно ускладнив процес розмінування як берегової лінії, так і водної акваторії. Річки вийшли з берегів, і вся попередня мапа міний залишилася порушеною. Частину мін було знесено у воду, інші змістилися з місць, а деякі опинилися в небезпечному положенні, що може призвести до детонації при найменшій необережності.”
З початку року підрозділи ДСНС Херсонщини розмінували 15,72 гектара водних територій, переважно у межах населених пунктів, забезпечуючи безпеку місцевих жителів, які користуються водоймами для риболовлі та відпочинку.
Професійність водолазів-саперів: небезпеки на кожному кроці
Робота водолазів-саперів є досить специфічною. Ризики підвищуються через обмежену видимість у каламутній воді, де боєприпаси можуть бути поховані у мулі. Вони проходять тривале навчання для роботи в таких умовах. Підводне розмінування обмежене у часі — роботи тривають доти, поки на поверхні не з’явиться крига.
З її появою зменшується ефективність робіт, а ризики для водолазів зростають. Для підвищення безпеки у потенційно небезпечних зон використовуються дрони. Навіть під загрозою ворожих обстрілів сапери не припиняють свою працю. Ворог не лише обстрілює прибережні зони, а й намагається знищити спеціалістів ДСНС дронами, щоб зірвати процес розмінування.
“Законсервовані” боєприпаси
За різними оцінками, повне очищення регіону від вибухівки може тривати десятиліттями. Боєприпаси у воді під шаром мулу фактично є “законсервованими”. Наразі триває розмінування звільнених водойм правобережної частини. Після деокупації лівобережжя, де розташовані Чорне та Азовське моря, обсяги робіт збільшаться в кілька разів.
Реальні масштаби морського розмінування стануть зрозумілі лише після звільнення територій та проведення початкового обстеження. Попри великі обсяги робіт та постійну загрозу, сапери ДСНС продовжують свою діяльність. Владислав Білоножко підсумовує мотивацію фахівців:
“Не слід чекати, поки це закінчиться, і не вважати, що це затягнеться надовго. Ми повинні прийняти ці реалії і професійно виконувати свою роботу, мотивуючи себе тим, що ми на своїй території, і лише ми можемо виконати цю роботу.”
Сапери ДСНС впевнені, що працюватимуть доти, поки всі водойми Херсонщини не стануть безпечними для громадян.
