Чорнобаївська військова адміністрація разом з місцевою сільською радою здійснила детальне опрацювання можливих ризиків, виявлених під час фокус-групових досліджень серед різних категорій населення та у результаті додаткових зустрічей з представниками бізнесу.
Мета дослідження
Основною метою цієї роботи є створення комплексного уявлення про потенційні загрози, які можуть виникнути для громади. Вона охоплює як питання безпеки, так і соціально-економічні виклики, а також розробку практичних рішень, які можно реалізувати на місцевому рівні.
Протягом обговорень було проаналізовано 50 основних ризиків, які були впорядковані за трьома часовими періодами:
- довоєнний період (2020–2021 роки),
- ризики воєнного часу (актуальні виклики),
- потенційні ризики повоєнного періоду (після закінчення бойових дій і в процесі відновлення).
Розуміння ризиків у громаді
У процесі дослідження було використано підхід, за якого учасники самостійно визначали поняття “ризик”. У дослідженні ризик визначався як «можливість виникнення негативних подій».
Цей підхід дає змогу зосередитися не на абстрактних статистичних ймовірностях, а на справжніх страхах і переживаннях людей, які впливають на їхнє повсякденне життя, вибори та уявлення про майбутнє.
Важливість має досвід людей щодо ризику, що становить основну частину для розробки стратегії стійкості, яка відповідатиме реальним потребам громади як з технічного, так і з соціального й психологічного погляду.
Приклади основних ризиків, виявлених мешканцями громади
🔹 Безпекові ризики
- Висока ймовірність втрати життя та здоров’я через обстріли, застосування дронів та касетних боєприпасів.
- Недостатня кількість укриттів у приватному секторі, відсутність безпечних місць для дітей і людей похилого віку.
- Сприйняття ілюзії безпеки – частина населення ігнорує сигнали тривоги або недоцінює ризики.
🔹 Соціально-економічні ризики
- Масове безробіття та нестача робочих місць для молоді.
- Обмежений доступ до медичних послуг – недостатня кількість лікарів, можливості діагностики та психологічної допомоги.
- Зростання бідності та соціальної напруги серед сімей, які втратили житло або роботу.
🔹 Управлінські та інституційні ризики
- Втрата довіри до державних органів через труднощі в отриманні допомоги чи компенсацій.
- Ризики корупції під час відновлювальних заходів та розподілу коштів.
- Нестача координації між державними установами та громадськими ініціативами.
🔹 Соціальні та психологічні ризики
- Психологічне виснаження, зростання випадків ПТСР серед населення.
- Відсутність соціалізації у дітей та підлітків в умовах дистанційного навчання.
- Можливі конфлікти між тими, хто залишався у громаді, та тими, хто виїхав.

Практична робота з ризиками
Для кожного ризику було визначено:
- ймовірність його виникнення,
- можливі дії на місцевому рівні,
- відповідальні сторони (структурні підрозділи, служби, організації),
- джерела фінансування (місцевий бюджет, державні програми, гранти),
- додаткові коментарі та пропозиції.
Результати цього опрацювання були оформлені у вигляді робочого документа, який стане основою для плану підвищення стійкості громади до кризових ситуацій.
Розроблені пропозиції можуть бути враховані під час оновлення місцевих програм у сфері безпеки, соціального захисту та відновлення громади.

«Кожен ризик — це не лише проблема, а можливість для прийняття рішень. Якщо ми чітко усвідомлюємо, що може загрожувати людям, ми можемо планувати дії для їхнього захисту, підтримки та розвитку громади», – підкреслив Юрій Антощук, голова Фонду «Об’єднання».
На основі проаналізованих ризиків планується подальша розробка місцевого плану управління ризиками і підготовка проектних пропозицій для донорів і партнерів, які будуть спрямовані на забезпечення громадської безпеки, розвиток освіти, охорони здоров’я та соціальної стійкості.
Подібні заходи також плануються в Херсоні, де нещодавно була створена робоча група для роботи з питань громадської безпеки, соціальної згуртованості та відновлення.

Ця робота виконується Фондом «Об’єднання» в рамках Проєкту «Імпульс», що реалізується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за підтримки Норвегії (Norad) та Швеції (Sida).