Херсон — місто, яке я вважаю рідним.
Зараз зростає флешмоб, де багато людей з Херсона висловлюють свої почуття про місто, яке були вимушені залишити через агресію.Я народився в Херсоні, не просив про звільнення і люблю свою країну, свою українську ідентичність. Незважаючи на труднощі, я вірю в майбутнє своєї країни й рідного міста. Мені болісно за Херсон, і я підтримую всіх, хто переживає втрату дому та місця, де виріс.
***
Довоєнне життя в Херсоні нині викликає ностальгію. Завдяки подорожам до різних міст, таких як Мілан, Варшава, Нью-Йорк та інші, я можу стверджувати, що найкраща кава в світі — це кава з друзями в Херсоні. Вихідні, зазвичай, починались з кави близько обіду. Зустрічі з друзями часто закінчувалися поїздками на море, в ліс чи навіть в Одесу.
***
Дивлячись на людей, які опинилися в Німеччині не за власним бажанням, мені складно уявити, наскільки важко це для них. Я переїхала 12 років тому з мрією вчити мову та розвиватися. Але я розумію, що багато людей мають свої особисті історії — дехто шукає безпеку, а дехто рятує своїх дітей. Це нелегко — починати нове життя в незнайомій країні. Тому всім, хто сьогодні намагається адаптуватися: ви справді сильні, навіть якщо не відчуваєте цього.
***
За даними Херсонської обласної військової адміністрації, російські сили продовжують масово атакувати область дронами, запускаючи близько 2500 безпілотників щотижня. Щоб застерегти населення, чимало мешканців почали використовувати детектори дронів. Водночас військові звітують про покращення безпеки на трасах області завдяки встановленим конструкціям і заходам протидії.
***
Корабел — один з найнебезпечніших районів міста Херсон, де постійно звучать вибухи та літають ворожі дрони. Незважаючи на це, приблизно двісті осіб залишаються там. З наближенням зими ситуацію ускладнює відсутність газопостачання через постійні атаки. Влада розглядає можливість доставки пального та генераторів, щоб допомогти мешканцям пережити зимові холоди.
