Делегації України та США в Флориді ведуть переговори, зокрема, щодо дат проведення виборів в Україні та можливого “обміну територіями”.
Цю інформацію оприлюднило видання The Wall Street Journal, повідомляє “Європейська правда”.
Згідно з інформацією представника американської адміністрації, одним із питань перегорів є графік виборів в Україні.
Крім цього, обговорюється потенційний “обмін територіями” між Україною та Росією, а також інші невирішені питання між Білим домом і Києвом.
Раніше Axios повідомляло, що основними темами зустрічі у Флориді є питання територій та гарантії безпеки для України.
Згідно з “Європейською правдою”, Сергій Кислиця, перший заступник міністра закордонних справ України, підтвердив конструктивний підхід з боку США під час цих переговорів.
Що відомо про “мирний план” Білого дому для завершення війни Росії проти України?
Американське видання Axios зазначало, що новий план Дональда Трампа передбачає територіальні поступки з боку України, в обмін на повернення частини окупованих територій Херсонської та Запорізької областей з боку Росії.
Цей план також включає обмеження чисельності української армії та її далекобійного озброєння в обмін на американські гарантії безпеки. США та союзники визнають Крим та частини Донбасу російськими, хоча офіційних вимог до України щодо цього не буде.
До того ж, план передбачає визнання російської мови як офіційної в Україні та надання статусу Російській православній церкві, згідно з матеріалом Financial Times.
Президент США Дональд Трамп запропонував план миру, що включає гарантії безпеки на зразок статті 5 НАТО – у разі нападу на Україну США та європейські союзники розглядатимуть це як загрозу всій трансатлантичній спільноті. 20 листопада секретар армії США Ден Дрискулл передав Президенту України Володимиру Зеленському 28-пунктовий план, в якому зазначено, що “Україна отримає надійні гарантії безпеки”. Окремий проект документа уточнює, що будь-який “значний, навмисний та тривалий збройний напад” Росії на Україну “буде розцінюватись як загроза миру та безпеці трансатлантичної спільноти”, і США разом із союзниками мають реагувати на це, включаючи військові дії.
Журналісти NBC News, посилаючись на високопосадовця адміністрації Трампа, повідомили, що розробка плану включала спеціального посланця Трампа Стіву Віткоффа, віцепрезидента Джей Ді Венса, державного секретаря Марко Рубіо та зятя президента Джареда Кушнера. Україна не брала участі у формуванні запропонованого мирного плану.
20 листопада європейські країни виступили проти мирного плану США для України, в якому пропонувалося віддати частину територій та частково роззброїтися. Подібні умови союзники України вважають фактичною капітуляцією.
Під час засідання Ради Безпеки ООН 20 листопада заступниця постійного представника України Христина Гайовишин заявила, що Україна готова працювати над мирним планом, але не погодиться на умови, що передбачають втрату територій.
Ознайомлені з документом особи описують його як загальний та “значною мірою готовий до задоволення запитів Росії”.
Президент США підтвердив, що його адміністрація встановила крайній термін для прийняття “мирного плану” до 27 листопада.
На саміті G20 у Південній Африці, 22 листопада, група європейських лідерів підготувала контрпропозицію до плану США, зазначивши, що він потребує доопрацювання.
23 листопада європейські лідери представили власний “мирний план” з 24 пунктів, який передбачає повне припинення вогню, міжнародний моніторинг, повернення депортованих дітей, звільнення полонених та гарантії безпеки України без обмежень на її армію.
Делегації США та України в Женеві розробили новий мирний план на 19 пунктів.
Представники РФ не підтримали мирний план щодо України, модифікований в результаті переговорів у Женеві 23 листопада.
У переговорному процесі також брала участь українська делегація, очолена головою Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирилом Будановим у Абу-Дабі.
Президент США Дональд Трамп заявив, що зустрінеться із Зеленським та Путіним лише тоді, коли угода буде майже готова.
У матеріалі The Atlantic зазначалося, що адміністрація Трампа намагалася впровадити 28-пунктовий “мирний план” для України, який в основному враховував вимоги Кремля. Кроки Трампа викликали серйозне занепокоєння в Києві та серед союзників України, оскільки сприймались як тиск з боку США. Вашингтон підозрював, що нещодавня корупційна справа в українській енергетиці може ослабити Київ і зробити його більш вразливим до американського ультиматуму. На цьому фоні Трамп дав Україні п’ять днів для ухвалення план.
