Перед початком переговорів президент України Володимир Зеленський висловив готовність відмовитися від прагнення вступу до НАТО в обмін на безпекові гарантії з боку Західних країн. Проте Київ категорично проти територіальних поступок.
Цю інформацію підтверджує агентство Reuters.
«Від початку Україна прагнула набуття членства в НАТО, що засвідчувало реальні гарантії безпеки. Однак деякі партнери в США та Європі не підтримали цю ініціативу», – розповів Зеленський в онлайн-спілкуванні з журналістами.
Актуальні переговори з делегацією США в Берліні, які відбулись 14 грудня, тривали 5 години. Обговорення плану вирішення конфлікту продовжаться у понеділок.
Спеціальний представник Трампа, Стів Віткофф, заявив про «значний прогрес», хоча деталі угоди поки не розкриваються.
Радник президента України Дмитро Литвин повідомив, що Зеленський прокоментує результати переговорів у понеділок. За інформацією Литвина, чиновники розглядають проєкти документів.
Мирний план Білого дому: що відомо?
Американське видання AXIOS інформує, що новий план Трампа щодо завершення війни в Україні передбачає територіальні поступки з боку України, в той час як Росія може погодитися на повернення частини з окупованих територій Херсонської та Запорізької областей.
Запропонований план також містить обмеження на чисельність української армії та її далекобійне озброєння в обмін на американські безпекові гарантії. США та інші країни мали б визнати Крим та Донбас як російські території, хоча без офіційного вимагання з боку України.
Крім цього, план передбачає надання офіційного статусу російській мові в Україні та Російській православній церкві, як зазначає британське видання Financial Times.
Згідно з даними AXIOS, Трамп запропонував Україні план, що включає безпекові гарантії на зразок статті 5 НАТО, що означає, що напад на Україну буде розцінюватися, як напад на всю трансатлантичну спільноту. 20 листопада секретар армії США Ден Дрискулл представив Зеленському 28-пунктовий план, що гарантує Україні безпеку.
Журналісти NBC News, посилаючись на високопосадовця адміністрації Трампа, повідомили, що до розробки цього плану долучилися Стів Віткофф, віцепрезидент Джей Ді Венс, державний секретар Марко Рубіо та зять Трампа Джаред Кушнер. Однак Україна не брала участі у формуванні цього мирного плану.
Європейські країни 20 листопада виступили проти мирного плану США, оскільки він вимагав територіальних поступок з боку України та часткової роззброю. Ці умови союзники Києва розглядають як фактично капітуляцію, про що повідомляє Reuters.
Під час засідання Ради Безпеки ООН 20 листопада заступниця постійного представника України Христина Гайовишин зазначила, що Україна готова працювати над мирним планом, але відмовляється від умов, що зашкоджують територіальній цілісності.
Особи, ознайомлені з документами, описали його як загальний і вигідний Росії, зазначаючи, що він є «дуже зручним для Путіна».
Президент США Дональд Трамп оголосив, що його адміністрація встановила крайній термін для прийняття мирного плану до 27 листопада.
У суботу, 22 листопада, на саміті G20 в Південній Африці більше десяти європейських лідерів підготували контрпропозицію щодо мирного плану США, вказавши, що пропозиція Білого дому – це лише основа, що вимагатиме допрацювання.
23 листопада європейські лідери представили власний “мирний план” на 24 пункти, що передбачає повне припинення вогню, міжнародний моніторинг, повернення депортованих дітей та звільнення всіх полонених, а також обезпечення України без обмеження армії.
США та Україна, в рамках переговорів у Женеві, розробили нову мирну угоду, що налічує 19 пунктів.
Представники Росії не підтримали змінену версію мирного плану, розроблену за наслідками переговорів у Женеві 23 листопада.
Українська делегація, очолювана головою Головного управління розвідки Міністерства оборони Кирилом Будановим, в Абу-Дабі провела переговори з командами з США та Росії.
Трамп висловив готовність зустрітися з Зеленським і Путіним лише при наявності фінальної угоди.
Видання “The Atlantic” повідомило про те, що адміністрація Трампа намагалася просунути 28-пунктовий мирний план, який переважно враховував вимоги Кремля, що викликало занепокоєння в Києві та серед союзників. Вашингтон вважав, що нещодавній антикорупційний скандал в Україні може зробити Київ вразливішим до тиску США. Трамп дав Україні 5 днів на розгляд плану.
У вівторок, 2 грудня, радники Трампа провели п’ятигодинну зустріч у Кремлі з Путіним, намагаючись переконати його підтримати оновлений американський план.
Після переговорів радник Путіна з зовнішньої політики Юрій Ушаков описав зустріч як «корисну та конструктивну», заявивши, що компроміс поки не досягнуто.
Трамп зазначив, що шлях для подальших мирних переговорів наразі не зрозумілий, висловивши позитивну оцінку переговорів між Путіним та посланцями США.
Зеленський, 6 грудня, провів двогодинну телефонну розмову з радниками Трампа, обговорюючи питання щодо територій та безпекових гарантій.
Американська сторона дала Україні кілька днів на відповіді щодо остаточної версії мирної угоди.
На брифінгу 11 грудня Зеленський повідомив, що в мирному плані, який розробляється США, Україною та Росією, прописано збереження лінії розмежування в окупованих частинах Запорізької та Херсонської областей.
- Зеленський наголошував, що перший крок для початку переговорів з Росією – це припинення вогню. Основним залишається питання передачі територій.
- Аналітики зазначали, що Путін не має наміру завершувати війну, поки Україна не капітулює.
- Збройна агресія Росії проти України розпочалася 20 лютого 2014 року, коли російські війська анексували Крим та почали бойові дії на сході. 24 лютого 2022 року російські війська вторглися в Херсонську область, захопивши обласний центр.
- Очільник Херсонської ОВА стверджує, що російські війська контролюють близько 70% лівобережної частини області.
