Втрачене надбання: світло, яке намагалися загасити.
Елегантна робота майстрів XIX століття, позолота, що відблискує на сонці, і молитва, закарбована в металі…
Сьогодні ми розглянемо ризу (оклад) ікони Пресвятої Богородиці – експонат, який мав стати гордістю нашого музею, але став черговою жертвою мародерства.

Ця риза ілюструє майстерність ювелірів минулого: лита основа, вкрита позолотою, з ретельно викарбуваним орнаментом. Цей предмет є символом найвищої пошани небесній покровительці.

Видатною рисою цього окладу є його неймовірна деталізація. Двосторонній німб, маленькі херувими дбайливо підтримують корону над чолом Діви Марії.

Розетки з променистих скляних намистин прикрашають плече та голову Богородиці.

Цей оклад належить до іконографічного типу зображення Богородиці – Одигітрія (Тихвінська). Характерною ознакою є нахил голів Пресвятої Діви та немовляти один до одного.
Історія риз відбивається в написі, що зберігся в нижній частині окладу. Він розповідає про купця Якова Васильєва, який у 1803 році приніс цей щедрий дар до монастиря Корсунської Божої Матері. Протягом століть ця риза зберігала тепло людських надій.
Експонат потрапив до музею ще до Другої світової війни.

У жовтні 2022 року історія цього витвору мистецтва була жорстко перервана. Російські військові, викрадаючи музейні цінності, забрали й цей безцінний оклад.
Вони можуть вкрасти позолоту і скло, але ніколи не зможуть привласнити нашу пам’ять та історію, яку цей оклад втілював.
#МузейнаСпадщина #ВтраченеНадбання #Херсон #Мистецтво #ІсторіяУкраїни