Наразі встановлено особи вже понад 10 загиблих у ніч на 1 січня 2026 року внаслідок інциденту в окупованому селі Хорли. Що відомо про подію та чому версія, ніби там «відпочивали мирні люди», не витримує критики – розповідаємо.
Нагадаємо, у новорічну ніч близько 23:00 невідомі дрони вдарили по кафе та готелю «Українська хата» в курортному селі Хорли на ТОТ Херсонщині. Там саме відбувалося святкування Нового року, було багато людей. Як повідомляли пропагандисти, одразу загинуло 24 людини, понад 50 отримали поранення. Багато хто згорів живцем. Серед постраждалих нібито були й діти.
Станом на 5 січня подія в Хорлах обросла новими цікавими подробицями. Передусім усе абсурднішою видається заява гауляйтера ТОТ Херсонщини Володимира Сальдо про те, що в кафе відпочивали «прості мирні люди», а дрони «бойовиків київського режиму» забрали в них життя.
Що відомо наразі та що відбувається на ТОТ
Сьогодні відомо про 29 загиблих та 60 постраждалих у Хорлах. Про це 4 січня заявив Сальдо. Серед загиблих окупанти називають і двох дітей.
2 і 3 січня на окупованій Херсонщині оголосили траур, а в населених пунктах окупанти зігнали цивільних на «акції пам’яті жертв обстрілу в селі Хорли». Наприклад, у Генічеську такий захід організували нібито «за ініціативою жителів, молодіжних активістів та представників «юнармії».
Подібні акції окупанти провели в так званій «ДНР» та на ТОТ Запорізької області. Усюди учасниками «траурних заходів» стали переважно молодь і діти. І це не випадково: окупанти активно накачують молодь пропагандою, а «теракт» у Хорлах став для них дуже вдалим приводом для демонстрації вигаданих Кремлем «терористичних намірів» України.
Акції в «ДНР» та на окупованій частині Запорізької області. Фото з окупаційних джерел
Хто загинув у Хорлах
1 січня Сальдо опублікував список із 12 загиблих у Хорлах, особи яких були встановлені одразу. Серед них – більшість жінок, причому досить молодого віку. Ось увесь список:
- Адмісаєв Махмуд Ширанієвич, 1977 р.н.,
- Пищик Людмила Станіславівна, 1959 р.н.,
- Темежнікова Ольга Олегівна, 1995 р.н.,
- Островська Ганна Олексіївна, 1999 р.н.,
- Боган Сергій Володимирович, 1970 р.н.,
- Волошко Михайло Вікторович, 1983 р.н.,
- Клим Дар’я Сергіївна, 2008 р.н.,
- Сабітова Анастасія Дмитрівна, 2001 р.н.,
- Буганова Оксана Леонідівна, 1969 р.н.,
- Романів Сергій Ігорьович, 1982 р.н.,
- Дягілєва Ірина Андріївна, 1991 р.н.,
- Голдобіна Світлана Вікторівна, 1981 р.н.
Загалом серед жертв – переважно колаборанти, люди з кримінальним шлейфом, російські силовики, військові. Тобто геть не «мирні жителі». Як повідомляє ресурс Evocation, серед встановлених загиблих, можливо загиблих та постраждалих – цікаві особи.
Сергій Боган – про нього «Гривна» вже повідомляла, це колаборант, колишній начальник окупаційної поліції в селищі Каланчак. Загинула нібито і його дружина Юлія.
Колаборант Сергій Боган, скриншот з окупаційних пабліків
Олег Водка – колаборант, в.о. голови селища Каланчак, раніше був першим заступником гауляйтера. За даними ресурсу, він – серед загиблих.
Колаборант Олег Водка, фото із соцмереж
Анастасія Сабітова – колаборантка, співробітниця Каланчацької окупаційної адміністрації, учасниця пропагандистського проєкту «Герої Херсонщини»
Колаборантка Анастасія Сабітова, скриншот з окупаційних пабліків
Сергій Романів – достеменно не відомо, хто він. Нібито працював шашличником у кафе, де стався інцидент, жив у Хорлах.
Сергій Романів, фото: evocation.info
Оксана Буганова – власниця готелю та кафе «Українська хата». Спочатку перебувала в реанімації в критичному стані, померла в лікарні. Влітку 2022 року Буганова вирішила відновити діяльність закладу, який відтоді обслуговував окупантів.
Оксана Буганова, 2021 рік, скриншот «Суспільне Херсон»
Михайло Волошко – колаборант, співробітник Каланчацької окупаційної адміністрації.
Махмуд Адмісаєв – чеченський наркоторговець, який перебував у розшуку.
Павло Стринжа – теж нібито серед загиблих, колишній співробітник прокуратури. У 2022 році виїхав з України за кордон, а потім подався на окуповану частину Херсонщини. За неперевіреними даними, міг очолювати окупаційну прокуратуру в Каланчаку.
Ірина Дягілєва – жителька Армянська, що робила в Хорлах – невідомо.
Світлана Голдобіна – жителька Каланчака, зареєстрована як підприємиця.
Ганна Островська – у 2024 році зареєструвалася підприємицею, мала в Каланчаку магазин квітів. При цьому, як пише «Центр журналістських розслідувань», уже з окупованої території вона спокійно їздила на відпочинок до ОАЕ та інших країн і багато писала в соцмережах про ці поїздки.
Наталія Шарко – мати Ганни Островської та цивільна дружина російського полковника Сергія Залепукіна. Як пише Evocation, вона займалась комерційною діяльністю в Каланчаку, пов’язаною з обслуговуванням окупантів. Вона може бути серед загиблих. За даними ЦЖР, Шарко тривалий час очолювала сільськогосподарське ТОВ «Новокиївка» в однойменному селі Каланчацької громади. Це підприємство вона незаконно зареєструвала й за російськими законами.
Наталія Шарко (ліворуч) та Ганна Островська, фото із соцмереж
«Після того як чоловік Наталії Шарко виїхав з окупації, вона почала жити з російськими військовими – то з одним, то з іншим. У Новокиївці вона відкрила притон із сауною, найняла дівчат, які розважають там окупантів. Незаконно зареєстроване за російськими законами ТОВ “Новокиївка” успішно працювало в окупації, Шарко продавала зерно росіянам. Скоріш за все, завдяки своєму привілейованому статусу в окупованій Каланчацькій громаді у неї і її доньки була можливість безперешкодно їздити й відпочивати де заманеться. Обидві вони під час окупації спокійно знаходили спільну мову з росіянами», – пише ЦЖР, посилаючись на власні джерела в Каланчацькій громаді.
Серед можливо загиблих:
Віктор Причепій – колаборант, гауляйтер села Хорли, фігурує в схемі незаконного привласнення нерухомості українців, які були змушені виїхати, та подальшою торгівлею награбованим;
Колаборант Віктор Причепій, фото: evocation.info
Світлана Причепій – його дружина, колаборантка, керувала окупаційною територіальною виборчою комісією під час пспевдовиборів на ТОТ;
Галина Перелович – колаборантка, в.о. голови окупаційного «Каланчацького округу», була в тяжкому стані в лікарні.
Колаборантка Галина Перелович, скриншот з окупаційних джерел
«За даними джерел, на «святі» були присутні офіцери ЗС РФ, а також представники спецслужб РФ. Це пояснює і підвищену інформаційну активність кремлівської пропаганди після удару, і спробу негайно сформувати версію про «мирних», яка має тиснути на зовнішню аудиторію та прикривати реальні втрати», – акцентує Evocation.
Про нестиковки
Крім того, видання звертає увагу на певні нестиковки в історії з Хорлами, які можуть свідчити про навмисні дії окупантів. Зокрема, питання викликає демонстрація рашистами «речових доказів». Окупаційні джерела публікують знімки нібито крила українського БпЛА на місці удару. Але при цьому частина безпілотника показана в майже ідеальному стані, хоча, як відомо, на місці удару вирувала пожежа, яку загасили тільки під ранок. Цілком можливо, що деталь БпЛА було підкинуто навмисно – задля потрібного наративу для пропаганди.
Частина БпЛА, якими, за версією окупантів, нібито було здійснено удар по кафе в Хорлах. Фото з окупаційних джерел/evocation.info
Evocation також акцентує, що окуповане село Хорли має статус закритої території, де розміщено окупаційні військові підрозділи. Нині цивільного населення там майже не залишилося. У населеному пункті після окупації концентрувалися не мирні жителі, а колаборанти, силовики, учасники кримінальних та майнових схем, особи, залучені до управління окупованою територією.
«Центр журналістських розслідувань» теж пише, що Хорли є абсолютно закритими, туди пропускають лише людей з місцевою реєстрацією. Однак безперешкодно їздити туди мають можливість ті, в кого є спецпропуск від окупаційної влади та певні привілеї від росіян. Зокрема, співробітники місцевої окупаційної адміністрації й наближені до них люди.
«Історія з Хорлами має вигляд епізоду, який окупаційній владі вигідний одразу у двох площинах. По-перше, він дозволяє списати та замаскувати загибель незручних персонажів без внутрішніх розбірок та публічної відповідальності. По-друге, він дає готовий пропагандистський сюжет для виправдання наступних злочинів, коли під вивіскою «помсти за мирних» можна буде легітимізувати нові теракти та удари», – резюмує Evocation.
Головна світлина: готель і кафе в селі Хорли після інциденту. Фото з окупаційних джерел
