Наш візит був ретельно спланований. Проте перше, що нас зустріло, стало несподіваним — це не погляд або привітання, а аромат.
Гарячий, насичений запах свіжого чорного хліба, ніби його щойно нарізали. Він здатний приголомшити, огортаючи теплом. Це відчуття поступово проникає в душу. Через кілька хвилин стає зрозуміло: це місце спілкується не лише через зір. Воно говорить мовою смаків і ароматів.
На задньому дворі, під зношеною парасолею, нас зустрічає Юрій Зелінський.
“Сідайте за стіл. Це наша лаунж-зона”, — запрошує він. Однак ми прибули сюди не лише для розмови, а щоб побачити та відчути деякі нюанси його виробництва.
Тож, пройшовши коридорами з шафами та робочим устаткуванням, ми потрапляємо в цех. Тут солод перетворюється на основу пива. Його подрібнюють, заливають гарячою водою, вивільняючи цукри. Тут і починається процес створення пива.
Багато з вас, напевно, чули про херсонське пиво “Дрофа”, але навряд чи уявляли, як його виготовляють. Ми вивчили не лише процес варіння, а також перетворення пивоварні в дистилерію.
На тлі загроз від війни, херсонські пивовари варять понад два десятки сортів пива, які доставляють по всій країні.
“Наше задум — бути дистриб’юторами пивних брендів у Херсоні, а також мати паб, але справжнього пива не вистачало. І ми вирішили, що варто почати своє виробництво”, — розповідає Юрій Зелінський, співзасновник броварні.
У 2019 році команда вже була готова до продажу. Успіх першого пива в Херсоні не змусив себе чекати.
“Ми не мали досвіду у виробництві, але коли почали будувати завод, зрозуміли, що це реальність. Знайшли спеціаліста, яка навчила нашу команду основам технології”, — додає він.
Питання про назву та логотип виникло відразу, коли ми пройшли коридорами до цеху.
“Для броварні важливо, аби логотип містив зображення тварини. Я запропонував “Дрофа”, птаха, популярного на півдні, зокрема в Асканії-Нова. Він короткий і запам’ятовується”, — відзначає Юрій. Здивування викликає, що цей птах маловідомий у інших регіонах, що часто призводить до неправильного наголосу у назві.
Таким чином, утворився бренд, який представляє безліч видів пива. У цеху, куди ми потрапили, високі стелі і металеві чани забезпечують ефект живого процесу. Ця атмосфера справляє враження, особливо якщо ще кілька хвилин тому ви були в магазині. “Дрофа” — це одночасно виробництво, магазин та офіс.
Юрій провів нас через етапи виробництва, пояснюючи процес очищення пива. Фільтри, які використовуються, створюють різні варіанти напою — фільтроване і нефільтроване.
Першим етапом є солод, з яким працюють як з вітчизняним, так і з імпортним. Навіть для певних сортів використовуються спеціальні солоди.
“Солод — це пророщений ячмінь, який висушують. Це може бути також пшениця чи жито. У процесі крохмаль перетворюється на цукор”, — пояснює Юрій, демонструючи саме обсмажений солод. Його смак нагадує темний стаут.
Солод подрібнюють і заливають гарячою водою, вивільняючи цукри — основу пива. Потім додають дріжджі, які перетворюють цукор на спирт. Процес можливо виглядає складно, проте Юрій пояснює його просто, як послідовність простих дій.
Неподалік від складу з солодом пивовар Олександр показує, як працює обладнання: солод вариться, проходить фільтрацію, сусло потрапляє у чан для варіння, де доводиться до кипіння. На цьому етапі додається хміль, який формує аромати. Потім сусло йде в центрифугу, після чого переходит на бродіння з додаванням дріжджів.
“Це наш новий сорт. Незабаром буде на кранах,” — зазначає Юрій, демонструючи нові варіанти продукції.
Йдучи далі по цеху, ми досягаємо спеціального приміщення, де аромат хліба змінюється на запах спирту.
Невеликий дистиляційний цех вражає обмеженим простором для роботи. Апарат, мідного кольору, є основою виробництва.
Тут проводять дві дистиляції: первинну, з пивного сусла або вина, та вторинну.
“Ми отримуємо дистилят міцністю 20–27 градусів, потім переганяємо ще раз, досягаючи близько 65 градусів. Після цього дистилят розливається по бочках або витримується на щепі,” — пояснює Юрій, зазначаючи гордість за обладнання, яке виробили в Білій Церкві.
Поява дистиляту стала результатом творчого підходу з колегами. Запитавши, що робити з залишками пива, вони вирішили перейти до виробництва.
Спочатку було дружнє співробітництво — залишки пива віддавали знайомому, результати дистиляції ділили. Проте під час виставки в Києві 2024 року Юрій запропонував всіх здивувати як на смак.
“Аромати дуже цікаві — стиглі жовті фрукти. Хміль наповнює спирт ароматами,” — ділиться він.
Таким чином, розпочався новий напрям. Виробляють три види дистилятів: з вина, солоду і пивного сусла. Вони представлені у чистому вигляді. Бірвіскі — дистилят з пива, білий віскі — з солоду, а білий бренді — з вина.
У цеху розливу дистилятів всі етапи виглядають як медитація. Лише один працівник, Сергій, обробляє кожну пляшку в ручному режимі. На столах вже закорковані різні види напоїв.
“Бірній віскі — це дистилят з пива, отриманий подвійною дистиляцією”, — пояснює Юрій.
Ця сутність дистиляту вражаюча. Витримка триває тридцять місяців. Партія невелика — 700–800 пляшок.
Весь процес виконується вручну — від розливу до пакування. Сергій показує, як проходять пляшки для закупорки та маркування. Це день, коли розливають близько двохсот пляшок.
“Ми намагаємося уникати барвників та добавок. У нас є нові проекти, які потребують часу,” — зазначає Юрій.
Торгова марка “Дрофа та люди” втілює зв’язок не лише через напої, а й через людей, які формують цю спільноту.
Юрій показує приміщення, яке суттєво постраждало від атак. Тут понад усе відчувається наслуханість даної ситуації. Численні пошкодження нагадують про важкі часи.
Кожен робочий день для команди — це вистояти в умовах складного фронту. Постійна нестача працівників та проблеми з електрикою ускладнюють виконання техпроцесів.
Звук дронів став частиною щоденної реальності. Однак команда залишається сповнена оптимізму і планує розширення виробництва.
Компанія має намір запустити нову продукцію на платформі Rozetka та MAUDAU у 2026 році.
По завершенню розмови про випивку та труднощі побуту, ми виходимо на вулицю. Знову чутно дрон, що нагадує про небезпеки. Запах свіжого хліба тепер здається знайомим, як і працівники, які тут трудяться.
Торгова марка “Дрофа та люди” становить більш ніж просто напої, це — символ комунікації та підтримки. Це історія людей, які створюють відчуття спільноти.
Один з глядачів під відео зауважив, що пиво “Дрофа” є символом Херсона. Найкраще втілення духу міста, що залишається у пам’яті навіть після тривалої відсутності.
Ця історія — про людську пам’ять та підтримку у важкі часи.
Фото: Сергій Нікітенко, Максим Кирпенко
