15 січня 2024 року виповнилося 20 років з часу, як пішла з життя Поліна Райко – мешканка Олешків, яка подарувала Україні своє унікальне наївне мистецтво. Пропонуємо згадати про цю exceptional художню постать.
1998 року перші нотки про талант Поліни з’явилися в публікації газети «Гривна». Це зацікавило місцевих мешканців Херсонщини та привернуло увагу мистецтвознавців, що стали вивчати її творчість. Ось так звичайна бабуся стала відома, а її роботи стали яскравими представниками наївного мистецтва.
- ДОВІДКА: Поліна Андріївна Райко народилася 15 травня 1928 року в Олешках (на той час Цюрупинськ). У житті їй довелося пережити важкі втрати, поховавши чоловіка та двох дітей. У 69 років, не отримавши професійної художньої освіти, вона почала малювати. Бабуся розмалювала всі поверхні свого будинку, а також огорожу та могили рідних. З використанням звичайної емальованої фарби вона зображала квіти, міфічних істот, човни і навіть релігійні символи. Поліна Райко померла 15 січня 2004 року. Однак, її будинок як пам’ятка мистецтва був визнаний лише восени 2021 року. У червні 2023 року, після підриву дамби Каховської ГЕС, будинок затопило.
Перша публікація про Поліну Райко була написана фотожурналістом Анатолієм Андрєєвим, який під час велосипедних поїздок по Херсонщині створював захопливі фотосюжети.
Анатолій Андрєєв поділився з нами спогадами про те, як дізнався про Поліну Райко та її творчість.
Продовження – в його власних словах.
Розмальовані стіни в будинку Поліни Райко в Олешках
Знайомство
На початку березня я вирушив у подорож до Олешків у пошуках могили Івана Сотникова – першого олімпійця з Херсонщини. На центральній вулиці зустрів знайомого спортсмена, з яким розговорився про Поліну Райко. Він розповів про її захоплення малюванням.
Зацікавлений, я вирушив до її хати. Хоча не застав бабусю вдома, сусідка розповіла, що Поліна зазвичай на базарі.
«Я бачила її малюнки, але не зовсім розумію,» – зазначила сусідка.
Врешті-решт, я повернувся й поспілкувався з Поліною. Тоді я вперше побачив її роботи – хата була розмальована зсередини, а на столі стояли банки з фарбами і щітки.
«Кому це потрібно, якщо все одно буду малювати нове?»
Хвилина натхнення та унікальний спів
Поліна запросила мене перекусити. Поки ми їли, вона раптом почала малювати на стелі. Я був приголомшений її творчим поривом.
Коли я дістав диктофон, щоб зафіксувати цю мить, вона, здавалося, прокинулася від спогадів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Затоплений будинок Поліни Райко: чому не вберегли пам’ятку культури та чи вдасться відновити?«Коли починаю малювати, у мене з’являються слова, які я чую в голові» – зізналася вона.
Будинок Поліни Райко повністю затопило після підриву дамби. Червень 2023 року.
Ми поговорили, і я залишився враженим її небайдужістю до мистецтва. Після цього я знову завітав через кілька тижнів, привіз газету з публікацією про неї.
Наївне мистецтво
Повернувшись, я приніс Поліні художню фарбу та пензлі. Її роботи швидко привертали увагу. До неї почали приїжджати журналісти та мистецтвознавці.
Поліна Райко та її гості – херсонські краєзнавці, фото початку 2000-х років
Згодом, завдяки меценатові з Німеччини, вдалося відремонтувати будинок Поліни. Бабуся продовжила свою творчу діяльність, прикрашала навіть нові ворота.
«Справа мого життя»
Згодом полегшити завдання з розписом храму я вирішив запросити Поліну. Вона висловила бажання зробити це, назвавши це справою свого життя. На жаль, її не стало 15 січня.
На головній світлині: Поліна Райко у своєму будинку. Фото Макса Афанасьєва.Новини півдня України, Херсон, Миколаїв, Одеса, Мелітополь
