








На Херсонщині тисячі безпритульних тварин стали жертвами війни. Це не тільки покинуті домашні улюбленці, а й ті, хто народився на вулиці. Незважаючи на зусилля волонтерів і місцевих органів влади, кількість бездомних собак стрімко зростає. Журналісти «Вгору» вирішили дослідити причини, чому стерилізація не зупиняє зростання популяції тварин, а також розглянути загрози, які вони становлять для мешканців Херсона, та способи, якими місто намагається вирішити цю проблему.
Відомі всі місця годування тварин
На сьогодні, основний тягар опіки безпритульних тварин лягає на плечі зооволонтерів та небайдужих мешканців.херсонка Валентина витрачає значну частину своєї пенсії на корми для собак, варить їм каші, купує м’ясні обрізки та інші ласощі для безпритульних собак та цуценят. Волонтери також надають допомогу, привозячи корми та м’ясо, необхідні для того, щоб тварини пережили зиму, адже в холодну пору їм потрібно більше енергії.
«Ми підтримуємо херсонців, які піклуються про покинутих тварин, що з’явилися під час війни. Здебільшого це пенсіонери, і ми не можемо залишити їх сам на сам з цією проблемою,» – зазначає засновниця фонду «Світло Херсона» Тетяна Ахтеменко.
Валентина та безпритульні цуценята
Кадр з відео Олександра Андрющенка/”Вгору”
Тетяна наголошує, що хоча вони періодично залучають організації до стерилізації тварин у Херсоні, це не покриває всю потребу.
«Ми знаємо, де є люди, які годують собак, але це не повинно залишатися на такому рівні. Потрібні притулки, де тварин стерилізуватимуть, лікуватимуть та адаптуватимуть до нових домівок», – зазначає Тетяна.
Прикладом такої системної роботи є притулок Марії Гончаренко в Чорнобаївці. Вона самостійно організувала місце, де разом із ветеринаром Олександром Шевченком доглядає за пораненими тваринами, яких приводять військові з лінії фронту. Її доби включають постійне годування, прибирання та лікування десятків тварин.
Зооволонтерка Марія Гончаренко
Фото з її особистого архіву
Марія активно залучає різні організації для стерилізації тварин. Вона пояснює:
«Ми працюємо з програмою Happy Paw, використовуємо професійних ловців для диких собак. Однак основна проблема – це цуценята. Притулки побоюються їх брати через ризик вірусних захворювань, а на вулиці вони приречені.»
Марія намагається знайти нові домівки для своїх підопічних. Так, 17 січня в Миколаєві відбулася виставка тварин з херсонського притулку для їх прилаштування до родин. Допомога приходить з різних джерел: фонд «Друзі поруч» організовує заходи в Миколаєві, а також друзів з Одеси, які допомагають зі зміною місця проживання для тварин за кордон. Кінологи з Харкова також допомагають з адаптацією агресивних чи породових собак, які були покинуті під час евакуації.
Цуценята з притулку Марії Гончаренко в Чорнобаївці
Фото Олександра Андрющенка/”Вгору”
Що робить МКП «Гарантія» для зменшення кількості безпритульних тварин
На фоні зусиль волонтерів та небайдужих жителів Херсона, безпритульні собаки, зібравшись у зграї, стають джерелом небезпеки для перехожих.«Я йшла з перукарні від ринку Північний до стадіону. Там була зграя собак, одна з них вдарила мене за ногу, – ділиться херсонка Анастасія. Тепер мені потрібно зробити п’ять щеплень від сказу.»
Анастасія повідомила про інцидент до Херсонської Міської Військової Адміністрації, і з нею зв’язалися представники «Гарантії», які займаються виловом собак для подальшої стерилізації та вакцинації. Вони вважають, що агресивна поведінка собак може бути пов’язана з наявністю суки, яка годує цуценят, і запропонували Анастасії скласти компанію зі співробітниками, щоб виявити собаку, яка її вкусила. Проте жінка вирішила відмовитися, оскільки не впевнена, що впізнає злоумисницю. Вона також зазначає, що знає про інші випадки нападів.
Собаки на вулицях Херсона
Фото Олександра Андрющенка/”Вгору”
Виконувач обов’язків директора КП «Гарантія» Георгій Линецький визнає, що у Херсоні надто багато собак, проте точних даних про їхню чисельність немає.
«У нас є лише тимчасове утримання тварин. Постійного притулку немає. Але в місті їх тисячі. Створити такий притулок у воєнний час – це практично неможливо», – пояснює Георгій.
Собаки, яких утримують у притулку «Гарантія»
Фото Ганни Щидловської/”Вгору”
Притулок «Гарантія» раніше був розташований у небезпечному районі міста, який часто піддавався атакам. Працівники зазнавали поранень, а їхні автомобілі неодноразово ламалися через обстріли. Досить довго вилов собак не проводився через незначне фінансування. У вересні 2025 року притулок перевели до нової локації. Спочатку там були лише будки, але з часом додали вольєри.
Вольєрів поки не вистачає
Фото Ганни Щидловської/”Вгору”
Будівництво вольєрів триває: наразі 16 вже готові, ще 42 облаштовуються. Завдяки місцевим фінансуванням кормами, щомісяця в притулку вдається забезпечити велике число тварин. Небайдужі мешканці також надають допомогу: вони передають крупи через ОСББ, а фермери з господарства «ВОСТОК» надали солому для підстилки, транспортування якої організував фонд «Сильні, бо вільні».
У січні 2026 року в притулку вдалося підключити електрику та гарячу воду, чого чекали три місяці. Поки що, працівники були змушені доглядати за тваринами, готувати їжу та мити посуд у холодній воді.
В одному з вольєрів притулку “Гарантія”
Фото Ганни Щидловської/”Вгору”
Георгій Линецький стверджує, що щомісяця стерилізують, вакцинують та чіпують близько 25–30 собак. Проте цього вже недостатньо. «Ми маємо обмежене число теплих приміщень для післяопераційного утримання. Приймаємо 10-15 собак на тиждень, але це збільшення безпосередньо залежати від їхнього місця розбещення», – пояснює він. Справжній притулок не може наразі справитися з натиском, але в «Гарантії» співпрацюють з волонтерами, які готові допомогти з перетримкою.
Наразі співпраця з притулками в інших містах утруднена через їхнє переповнення. Линецький зазначає: «Миколаїв, Одеса, Кропивницький – усі наші колеги в інших містах стикаються з подібною ситуацією.»
В одном з чотирьох приміщень, яке було колись офісом
Фото Ганни Щидловської/”Вгору”
Системна проблема, що потребує вирішення
Станом на сьогодні, кількість безпритульних собак у Херсоні продовжує зростати, оскільки зусилля комунальних служб та волонтерів не можуть встигнути за швидким розмноженням тварин. Стерилізація лише кількох десятків собак на місяць не може зупинити поповнення, особливо якщо врахувати, що тварин з прифронтових зон постійно прибуває ще більше.Ця проблема залишається системною: брак стаціонарного притулку, недостатня кількість теплого місця для післяопераційного утримання, а також ускладнення роботи ловців через обстріли роблять всі зусилля недостатніми. Проте кожен може долучитися до допомоги тим, хто вже зараз опікується покинутими тваринами, підтримуючи їхні зусилля з вакцинації та стерилізації.
Серед виловлених тварин визначаються собаки різних розмірів
Фото Ганни Щидловської/”Вгору”
Притулкам необхідні фінансові ресурси на опалення, ветеринарні послуги, корми та інвентар, необхідний для догляду. Серед потреб також є засоби гігієни: пелюшки, дезінфектори, рукавички. Також необхідно постачання теплих пледів для підстилок. Херсонські зооволонтери закликають жителів допомагати з перетримкою або пошуками нових домівок для тварин.
«Вгору» продовжить слідкувати за ситуацією і запитає у місцевої влади, яким чином місто планує вирішити проблему безпритульних тварин у майбутньому.
Вгору
Херсон Онлайн общественно политическое интернет издание