У час війни журналістика виконує надзвичайно важливу роль. Вона не просто повідомлення про події, а знаряддя для документування злочинів, збереження пам’яті, підтримки стійкості людей і роз’яснення міжнародній спільноті про реальний стан справ. Ця робота проводиться в умовах небезпеки, якісно та безпосередньо на місцях подій. Журналісти мають відповідальність за об’єктивність і справедливість у своїх висвітленнях, адже реальність не можна спотворювати.
Про це йшла мова в новому випуску програми “Розмови про відновлення” з Дар’єю Літовченко, українською журналісткою з Слов’янська, яка з моменту деокупації Херсона веде там свою діяльність. Вона знімала процеси евакуації, документувала наслідки обстрілів і спостерігала за життям міста в різні етапи — від радості до труднощів виживання.
На початку 2023 року, коли розпочиналося знімання перших випусків програми, акцентували на відновленні і оптимізмі в майбутньому. Однак, з огляду на сьогоднішню безпекову ситуацію, все більше співрозмовників говорять про зусилля по виживанню. Запис із Дар’єю не став винятком. Її думки є важливими для розуміння нинішніх реалій.
“Зараз важко говорити про відновлення. Спочатку потрібно зосередитися на збереженні,” — зазначила Дар’я Літовченко.
Вона згадала про Олександрівку в Станіславській громаді. У 2022 році, відразу після звільнення, Дар’я була серед перших журналістів, які відвідали це місце. Руїни, залишки людей і повна невизначеність залишили глибокий відбиток. У 2023 році частина мешканців повернулася, і з’явилася надія на відновлення. Однак тепер до Олександрівки важко доїхати. Евакуація стала складною або навіть неможливою. Дніпро, що став лінією фронту, одночасно рятує і затримує людей. Хоча територіальна ситуація залишається незмінною, інтенсивність обстрілів і тактики атак постійно змінюються. Що колись здавалося неможливим, тепер є повсякденністю.
“Херсон — це величезний контраст. Люди, які залишилися, вражаючі і стійкі. Вони все ще роблять усе можливе для підтримки міста. Тема евакуації є дуже складною. Особливо важливо подбати про евакуацію дітей, які народжуються в укриттях. Проте життя тут триває,” — продовжила журналістка.
У Херсоні, незважаючи на небезпеки, працюють комунальні служби. Місто прибрано, вибиті вікна ремонтуються, а життя триває. Проте існує постійна критика щодо дій місцевої влади. Дар’я Літовченко вважає, що варто проводити порівняння з іншими містами. За її словами, “Комунальники тут — це справжні герої. Вони працюють, незважаючи на обстріли і інші небезпеки. У порівнянні з іншими містами, які мають більш віддалену лінію фронту, тут порядок на тротуарах і дорогах.” Вона зазначила, що критика завжди буде, але важливо зважено підходити до цього питання, адже легше говорити з боку, а не будучи всередині процесу.
Водночас виникає недостатність у комунікації з населенням. Багато людей не розуміють, що чекає їх у майбутньому, яка стратегія влади — на короткий, середній чи довгостроковий термін. Це особливо видно в контексті евакуації. Люди бояться залишати свої домівки не лише через емоційні прикріплення, а й через невизначеність подальшої долі. Дар’я спеціально пройшла шлях разом з евакуйованими, щоб допомогти подолати їхні страхи і забезпечити розуміння процесу. Це питання і комунікації.
Херсон, постійно під загрозою, накопичив безцінний досвід у веденні цивільних та військових справ. Місто здобуло знання, як реагувати на загрози, організовувати роботу служб та облаштовувати укриття.
Ситуації, з якими мали справу інші регіони в даний час, Херсон пережив раніше, і цей досвід є важливим для обміну.
Дар’я порівнює Херсон з Донеччиною, включно з Слов’янськом і Краматорськом. За її словами, хоч безпекова ситуація є схожою, рівень самоорганізації мешканців Херсона помітно вищий.
“Люди в Херсоні — це рушійна сила,” — наголосила журналістка. Після початку повномасштабного вторгнення з’явилися численні благодійні фонди і волонтерські ініціативи. На думку Дар’ї, важливо покращити комунікацію та співпрацю між владою і громадянським сектором, оскільки “місцеві адміністрації повинні більше звертати уваги на благодійні організації, які працюють тут.”
Журналістська спільнота Херсона залишилася активною. Дар’я наголосила на актуальності їхньої роботи, спростувавши твердження, що “всі забули про Херсон.” Вона запевнила, що багато журналістів та медіа працюють на місці, забезпечуючи висвітлення подій. “Обстріли відбуваються в усій країні, тому важливо не лише показувати руйнування, а й людські історії, які зацікавлюють аудиторію.”
Люди в Херсоні вже адаптували своє життя до реалій війни: працюють кав’ярні, салони краси, спортзали, хоч і під постійною загрозою. Це є проявом їхньої стійкості.
Дар’я вказала на те, що інформаційна війна в Україні триває вже давно. Недостовірна інформація й маніпуляції продовжують поширюватися, тому журналісти мають зберігати об’єктивність. При цьому споживання інформації суттєво змінилося: попит на анонімні канали зростає. “Не всі ніші заповнені медіа. Журналістам потрібно шукати нові формати та дотримуватись думок аудиторії,” — зазначила вона.
Кожен мешканець Херсона грає свою роль у підтриманні міста. “В Херсоні всі щось роблять для громади. Я навіть познайомилася з 82-річною жінкою, котра плете сітки для допомоги. Можливо, війна примусила людей переосмислити свої цінності. Проте більшість із них зазнали труднощів через агресію,” — підкреслила Дар’я.
Дар’я вірить у майбутнє Херсона після закінчення війни, хоча зазначила, що нічого не буде “як раніше”. Проте вона сподівається на нове відновлення міста — можливо, з новими форматами. “Гасло “Відбудуємо” стало менш популярним. Люди стали більш реалістичними. Але основа міста — це його мешканці, стійкі, хоч і виснажені, які продовжують підтримувати своє місто попри всі труднощі,” — підсумувала журналістка.
Шановні мешканці Херсона, запрошуємо вас взяти участь в анонімному опитуванні, яке допоможе зрозуміти потреби та виклики, з якими ви стикаєтеся, а також оцінити ефективність роботи організацій та влади. Кожна відповідь є важливим внеском у відновлення. Опитування абсолютно анонімне, а ваші відповіді будуть використані лише в узагальненому вигляді для аналітичних цілей: https://fund.kherson.ua/vid
Інтерв’ю підготовлене благодійним фондом Херсонщини “Об’єднання” за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Зміст матеріалу не відображає офіційну позицію EED. Всі думки, висловлені в цій публікації, є виключною відповідальністю авторів.
