У рамках діяльності студії «BookKidsClub» при Херсонській обласній бібліотеці для дітей імені Дніпрової Чайки бібліотекарі провели інтерактивну зустріч, присвячену розумінню образу природи у літературі та сучасному мистецтві. Захід відбувся у безпечному середовищі Херсона і поєднував елементи гри, дослідження, читання та творчого самовираження. Перший етап заходу мав сенсорний характер і був орієнтований на розвиток слухового сприйняття та уяви. Діти спробували створити «звучання лісу» з використанням підручних матеріалів. Шурхіт пакетів став подихом вітру, а переливання води—дзюрчанням струмка. Інші текстури відтворювали звук кроків, шелест листя і рух гілок, в результаті чого виникла імпровізована «лісова симфонія», в якій кожен учасник отримав свою роль. Ця вправа допомогла розвинути емоційну чутливість, командну взаємодію і зануритися в атмосферу теми.
Другий блок заняття проходив у формі пізнавальної гри. Діти розгадували «код лісу» — систему підказок, що призвела до складання пазлів. У результаті спільних зусиль був створений впізнаваний образ Мавки — центральної героїні драми-феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки.
Після виконання даного завдання учасники переглянули трейлер анімаційної адаптації твору «Мавка». Це стало основою для обговорення образів, характерів та художніх рішень. Діти також ознайомилися з першоджерелом — уривки з «Лісової пісні» були зачитані вголос, що дозволило почути мелодику мови та глибину поетичного тексту. Такий підхід до читання й перегляду допоміг простежити зв’язок між класичною літературою та сучасною культурою.
Особлива увага приділялася порівнянням образу Мавки в літературному творі та анімаційній версії. Учасники аналізували, які риси залишилися незмінними, а які адаптувалися під сучасні тенденції. В обговоренні діти дійшли висновку, що персонаж може зберігати традиційне підґрунтя, одночасно набуваючи нових рис, що наближають його до сучасного читача та глядача.
Завершальним акордом став творчий етап — створення індивідуального образу Мавки як символу гармонії між природою, культурою та дитячою уявою. Через малюнок і словесний опис діти змогли висловити своє бачення героїні, що стало своєрідною рефлексією пережитого досвіду.
Музично-літературний етюд продемонстрував ефективність інтеграції мистецьких форм у бібліотечну діяльність. Поєднання сенсорних вправ, гри, читання, аналізу та творчості сприяло глибшому розумінню класичного тексту, розвитку критичного мислення та емоційної причетності до культурної спадщини. Заняття підтвердило, що в діалозі між книгою, звуком і фантазією відбувається живий обмін між минулим і сучасним, в центрі якого — дитина як активний співтворець змісту.