Вимоги та нюанси оформлення спадщини в умовах воєнного стану

Повномасштабна війна в Україні суттєво змінила процес оформлення спадщини. Спадкоємці часто стикаються з різноманітними труднощами, серед яких відсутність доступу до майна, зупинка роботи нотаріусів, необхідність поновлення термінів для прийняття спадщини та втрата документів. Для забезпечення реалізації спадкових прав державою були введені зміни до порядку оформлення спадщини в умовах воєнного стану. Юристка громадської організації «Місто Сили» Наталія Хлєбникова пояснила основні аспекти нових процедур та потенційні проблеми, з якими можуть стикатися спадкоємці.

Як почати процес оформлення спадщини?

Перш ніж розпочати оформлення спадщини, слід з’ясувати, де вона відкривається – зазвичай це останнє місце проживання покійної особи. Саме до нотаріуса за цим місцем спадкоємці подають заяву про прийняття спадщини та ініціюють відкриття спадкової справи. Інколи інформація про місце проживання покійного може бути відсутня, тоді місце відкриття спадщини визначається за адресою нерухомого майна покійного. У разі відсутності нерухомості, це може бути основне місце розташування рухомого майна.

В умовах воєнного стану законодавство надає спадкоємцям можливість звертатися до будь-якого нотаріуса, якщо останнє місце проживання покійного розташоване на окупованій території або в зоні бойових дій.

Формальне подання заявки про прийняття спадщини є критично важливим, оскільки після реєстрації в Спадковому реєстрі визначається офіційне місце її відкриття. Решта спадкоємців будуть зобов’язані спілкуватися саме з нотаріусом, що відкрив справу. Тому спадкоємцям рекомендується заздалегідь узгодити вибір нотаріуса для уникнення непорозумінь.

Документи, необхідні для подання заяви про прийняття спадщини:

• свідоцтво про смерть покійного;
• паспорт та реєстраційний номер облікової картки платника податків спадкоємця;
• документи, що підтверджують родинні зв’язки (свідоцтво про народження або шлюб);

Які терміни для прийняття спадщини?

Спадкоємці мають шість місяців з моменту смерті для прийняття спадщини або відмови від неї. Протягом цього часу потрібно подати відповідну заяву до нотаріуса. У разі, якщо факт смерті був встановлений на окупованій території через суд, строк починає діяти з моменту відповідної реєстрації. Критично важливо не пропустити цей термін, оскільки в іншому випадку спадкоємець може втратити право на спадщину. Поновлення строку можливе лише через суд за наявності поважних причин.

Що робити, якщо спадкоємець за кордоном?

Якщо спадкоємець знаходиться за межами України та не може особисто подати заявку в строк, та все ж бажає прийняти спадщину, він може оформити довіреність на представника в Україні. Довіреність може бути посвідчена в консульстві. Цей представник зможе звернутися до нотаріуса та подати заявку про прийняття спадщини від імені спадкоємця.

Що робити, якщо спадкова справа відкрита до війни, але не завершена?

Якщо справа відкрилася до початку війни, спочатку потрібно дізнатися, чи працює нотаріус, який вів її. Існує кілька можливих варіантів:

• Якщо нотаріус працює, спадкоємець має звернутися до нього для завершення оформлення.
• Якщо нотаріус не працює, справи передаються до нотаріального архіву, і спадкоємець може звернутися до іншого нотаріуса.
• Якщо справа була відкрита на окупованій території, спадкоємець може звернутися до будь-якого нотаріуса, який може продовжити справу.

Чому можуть відмовити у видачі свідоцтва про право на спадщину?

Нерідко нотаріуси не можуть видати свідоцтво через відсутність документів або загублену спадкову справу. Проблеми можуть виникнути, якщо оригінали документів втрачено або справа не збережена в архіві. У таких випадках спадкоємець має право звернутися до суду, щоб визнати свої права на спадщину, надавши всі наявні докази.

Увага! Для отримання юридичної допомоги звертайтеся до юристів ГО «Місто Сили» і отримайте консультацію БЕЗКОШТОВНО:

Проєкт реалізується в рамках ініціативи “Посилення постраждалих від війни громад України”, що фінансується Федеральним міністерством економічного співробітництва та розвитку Німеччини в партнерстві з Генеральним Директоратом ЄС.