Дослідження екологічної ситуації в Тягинській громаді: Аналіз стану довкілля в звільненій Херсонщині

Екологічні проблеми в Тягинській громаді сприймаються як важливі аспекти безпеки, відновлення та підготовки території для повернення жителів. Це враження відображене у висловлюваннях учасників фокус-групи: «Екологія — це не лише про сміття. Це питання, чи можна залишитися тут жити, чи варто повертати дітей». «Поки ми не зрозуміємо стан землі та води після війни, говорити про розвиток складно». «Екологія — це філософська основа життя громади. Якщо ми це не врахуємо, не буде сенсу повертатися після війни».

У листопаді 2025 року Причорноморський центр політичних і соціальних досліджень (ПЦПСД) розпочав підготовку документів для екологічного відновлення двох громад Херсонщини: Високопільської та Тягинської в межах проекту «Імпульс». Відновлення навколишнього середовища потребує активної участі громадськості, а також тісної співпраці з місцевими органами влади, активістами та експертами.

Аналіз стану довкілля у цих громадах проводився за різними методами: виявлення громадської думки (фокус-групи), аналіз місцевої нормативно-правової бази, медіа-моніторинг. На зустрічі робочої групи з екологічних питань Тягинської громади були представлені усі аспекту діагностики, виявлені проблеми та можливі рішення.

Експерти ПЦПСД, зокрема Олександр Мошнягул, Дементій Білий та Олег Дядюн, презентували результати аналізу екологічного стану Тягинської сільської громади, подаючи рекомендації для місцевої влади та структуру плану управління відходами.

Екологічні проблеми громади учасники дослідження розділили на три основні категорії: 1) наслідки бойових дій та забруднення; 2) питання поводження з відходами; 3) недостатня екологічна культура населення.

Найгострішою проблемою вважається забруднення довкілля внаслідок війни, зокрема:

• забруднення ґрунту, води та повітря;
• руйнування лісосмуг і посадок;
• можливе хімічне забруднення;
• небезпечний стан прибережних територій річок.

Учасники фокус-групи підкреслювали серйозність цієї ситуації:

– «Виглядає так, ніби тут все знищено — трава не росте, птахів стає менше».

– «Ми не знаємо про стан ґрунтів після обстрілів. Люди відчувають страх».

– «Ніхто не може дати чіткої відповіді про безпеку, і без цього повертатися немає сенсу».

Другим важливим викликом учасники назвали накопичення будівельних відходів внаслідок руйнування інфраструктури. Ця проблема вважається такою, що виходить за межі можливостей громади. «Це не просто сміття — це бетонні завали. Ми самі не здатні з цим впоратися», — зазначали жителі.

Проблеми поводження з побутовими відходами учасники визнають важливими, але вторинними порівняно з військовими ризиками: «Коли триває війна, питання сміття відіходить на другий план, хоча воно не зникає».

Рівень екологічної обізнаності населення оцінюється як низький, зокрема: «Багато людей навіть не знають про можливість сортування». Учасники наголошували на залежності екологічної активності від почуття належності до громади: «Ті, хто не планує тут жити, не турбуються про екологію».

Однак готовність до змін оцінюється як помірна, з обумовленими умовами: «Якщо буде ясність щодо дій, люди підуть за цим». Водночас існує скепсис щодо доцільності формального сортування сміття.

Шляхи вирішення

Учасники фокус-групи сформулювали реалістичні пропозиції, зосереджуючи увагу на необхідності розробки нормативно-правової бази, що уможливить реагування на екологічні виклики. Необхідні короткострокові заходи включають розробку основоположних нормативних актів та упорядкування полів для відходів.

Ключовим завданням громади є формування системи поводження з відходами, яка враховує воєнні та післявоєнні реалії. Ця система передбачатиме класифікацію відходів, визначення місць їх зберігання та належну координацію з комунальними підприємствами.

Таким чином, Тягинська громада сприймає екологічні питання переважно як умови для безпечного повернення жителів і відновлення території. Зростає попит на знання та підтримку з боку держави. За умови системного підходу громада здатна перейти від кризового реагування до стратегічного управління екологією.

ДОДАТОК

Структура Плану управління відходами (далі — План)

1. Вступ. Основи законодавства та мета Плану.
2. Опис поточної ситуації: управління відходами в громаді.
3. Очікувані результати: цілі громади у сфері управління відходами.
4. План заходів.
5. Моніторинг і оцінка: процедури та періодичність звітування.
6. Аналіз відповідності Плану вимогам національної стратегії управління відходами.
7. Додатки, включаючи калькуляції вартості послуг.