Кожен звук війни має своє відлуння. Міни нагадують крик свині, артилерія стогне і від світла вибуху лунає тріск. Ракетні снаряди звучать, як не доречний салют, а дрони видають неприємний певння, схоже на хрипіння комарів. Звук важкої техніки нагадує про небезпеку. Сьогодні в черговий раз я шукала в небі сигналів небезпеки, поки над головою не пройшов снаряд. Надійно не зрозумівши, що це знову атака на військові позиції, я залишалася в тривозі.
***
Станом на 17:30 7 квітня, унаслідок обстрілів загинули четверо людей, ще 14 отримали поранення, серед яких є діти. По місту Херсон скинуто більше п’яти бомб ФАБ-1500, що еквівалентно понад 7500 кг вибухівки. Це не просто військові дії, а системне знищення цивільного населення. Коли застосовують такі потужні бомби, це не військові цілі — це терор, демонстративні дії проти мешканців міста. Найгірше те, що люди починають звикати до цього: цифри стають звичними, загиблі — статистикою, а поранені діти — новиною. Однак це не є нормою; це щоденний злочин.
***
У квітні 2026 року прокинутися в Херсоні стає все більше викликом. Прокинутися живим тут — це вже удача. Життя в таких умовах — це гра на виживання. Це немов гра в російську рулетку, де ти не контролюєш ситуацію, а лише чекаєш, коли постріл відбудеться. Усі мешканці міста усвідомлюють цю небезпеку або намагаються забути про неї, покладаючись на удачу, долю, Бога чи Збройні Сили України. Вчора, 7 квітня, небезпеки було більше, ніж зазвичай. Дрони, артилерія, снаряди… Четверо загиблих і двадцятеро поранених стали результатом чергової атаки.
***
Вже давно вважаю, що немає сенсу коментувати дії чинного президента США. Його просто необхідно пережити.
***
Протягом останньої доби російські військові поранили п’ять медичних працівників, які, незважаючи на небезпеку, залишаються на своїх постах. Серед постраждалих — три фахівці екстреної медичної допомоги, які щодня виїжджають на виклики під обстрілами, та двоє медиків обласної лікарні. Цілеспрямовані атаки на медиків є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права і черговим актом терору проти цивільного населення.
***
Серед мешканців Херсона є неймовірні люди. Один з них — пан Павло, музикант із професійною освітою, який до початку війни працював в обласному палаці культури. Тепер він грає на вулиці, щоб підтримувати себе в формі і піднімати настрій оточуючим. Його музика звучить навіть під час обстрілів…
