Відвідала Херсон. Мала змогу відчути рідну атмосферу, насолодитися сонячними променями, зустрітись з близькою людиною, оглянути квітучі вишні та тюльпани, а також перевірити, як почуваються овочі, які виростали під час окупації. Продовжую усвідомлювати, що херсонці живуть у постійній небезпеці — частина міста вже в зоні ризику, а кожен день може стати останнім. У спокійні моменти між вибухами важко повірити, що ситуація така критична, хоч насправді це не так, оскільки зламані вікна, згорілі автомобілі та руїни нагадують про реальність.
***
Життя йде — для одних хліб черствий, для інших — діаманти.
***
Слово «телепень» вживається українцями із давніх-давен, проте саме телемарафони продемонстрували його справжнє значення.
Таку далекоглядну націю важко знайти!
***
Сили оборони підтвердили, що вночі 20 квітня ще раз було влучено по нафтопереробному заводу «Туапсинський» у Краснодарському краї Росії.
***
Співається про цвіт терену, і про це знає кожен в Україні. На півдні тернові гаї зацвітають першими; це нагадування про рідну Покровку на Кінбурнській косі, де з дитинства шукали перші проліски.
***
Інтенсивність дронових атак на Херсонщині продовжує зростати.
Минулого тижня ворог запустив близько 5500 безпілотників у регіон, що на 900 більше, ніж раніше.
Завдяки професіоналізму наших захисників, більшість дронів не досягли своїх цілей та були знищені.
***
“Зовсім не хочеться виїжджати з Криму”: у Росії зросло занепокоєння після атак на нафтопереробний завод і порт у Краснодарському краї.
Жінка з російського міста зазначила, що мріяла жити біля моря, але наслідки ситуації явно не входили в її плани.
