Із лютого 2022 року Україна живе у стані повномасштабної війни проти Росії, яка змінила як структуру, так і пріоритети комунікації між владою і громадою. На Херсонщині та по всій країні з’явилися військові адміністрації – тимчасові державні органи на період воєнного стану.
Як у складних безпекових умовах налагоджена взаємодія між СВА, старостатами та місцевим населенням, які проблеми залишаються та чи є можливості їх розв’язання – наше видання дізнавалося у влади та жителів Білозерської громади.
Як проходить комунікація з жителями громади та ВПО у Білозерській ТГ
Більшість населених пунктів Білозерської громади потерпає від цілодобових російських артобстрілів, авіаударів, нещадних дронових атак. Тож види комунікації адміністрації ТГ та місцевих жителів кардинально змінилися. У більш “спокійних” старостатах люди можуть прийти у будь-який час чи зателефонувати очільнику округу. Натомість у “червоній зоні” можливості для спілкування з керівництвом громади чи старостами обмежені банально через відсутність інтернету чи мобільного зв’язку. Та й під час щільних ворожих обстрілів дістатися до адмінбудівель майже неможливо.
Проте, попри всі складнощі воєнного часу, влада намагається донести до людей найважливіші постанови, актуальні новини та оголошення.
“Ми комунікуємо з земляками всіма можливими способами. Люди і приходять, і телефонують, у нас живе спілкування та дискусії на сторінці СВА у Facebook. За сприятливої безпекової ситуації заплановані особисті прийоми та виїзні заходи адміністрації”, – зазначив заступник селищного голови з питань виконавчих органів Олександр Василенко.
До слова, на сайті Білозерської СВА затверджено графік прийомів на 2026 рік як начальника СВА Ігоря Острівного (другий та четвертий четвер місяця), так і його заступника Олексія Журавленка (перший та третій четвер) та двох заступників селищного голови: Тетяни Самойлової (другий та четвертий вівторки), Олександра Василенка (перший та третій вівторки). Виїзні прийоми проводяться за окремим графіком. Звісно, ці форми роботи з населенням коригуються через ворожі обстріли.
Як зауважив Василенко, у Білозерській громаді працює Центр надання адміністративних послуг, куди за потреби звертаються громадяни. Мета – зробити адмінпослуги максимально зручними, доступними та наближеними до людей, незалежно від місця проживання.
Адміністрація СВА та старости також проводять виїзні зустрічі з ВПО серед місцевих жителів.
“Так, ми постійно проводимо зустрічі з ВПО, які проживають у Миколаєві, на базі херсонського хабу “Вільні разом”. Кілька днів тому, наприклад, люди отримали правову допомогу щодо реєстрації збитків унаслідок збройної агресії РФ у Міжнародному реєстрі збитків для України (RD4U). Захід було організовано за сприяння Білозерської СВА у співпраці з ГО “Центр соціального партнерства “Перспектива” під керівництвом Оксани Михайленко. Раніше була зустріч з переселенцями, які проживали у Кізомиському старостаті”.

Під час прийомів ВПО також отримують іншу допомогу та корисну інформацію про діяльність СВА.
“Наші земляки звертаються на цих зустрічах з найрізноманітніших питань. Звісно, всіх хвилює пошкоджене майно, гуманітарна та психологічна підтримка. Ми завжди на зв’язку з громадою та ВПО”.
Олександр Василенко каже, що все-таки місцеві жителі надають перевагу особистому спілкуванню з владою.
“Розумієте, у нас більшість людей у громаді наразі пенсіонери. Наприклад, якщо б ми зробили якість онлайн-зустрічі щодо хвилюючих їх питань, їм технічно було б складно підключитися, та й зв’язок підводить. Тому краще знайти можливість поспілкуватися особисто”.

Люди можуть мені й вночі зателефонувати – очільник Надіївського старостату Олександр Івченко
Незамінною ланкою між адміністрацією Білозерської громади та місцевими жителями є старости. Саме до них перших звертаються земляки з будь-яких приводів, причому навіть у неробочий час. Відбувається таке і в Надіївському старостаті.
“У старостаті є часи прийому, але люди приходять за необхідності. А якщо що – телефонують. Було і о 5.30 ранку жінка набрала мене, каже, обстріли, що робити, хай не стріляють. Я, звісно, обстріли припинити не можу, але з усіх інших питань завжди намагаюся допомогти”.
Олександр Олександрович пригадав, що нещодавно у них стався прикрий випадок – жінку вкусила бродяча собака. Тож жителька села звернулася зі зверненням, щоб якось вирішити питання покинутих тварин.
“Це офіційне звернення, звісно, будемо на нього відповідати. Я звертався з цього приводу і до поліції, і до Білозерської СВА, і до ветлікарів, і до зооволонтерів. На жаль, зараз дуже багато нічийних собак, яких кинули господарі. Забрати їх ніхто не може, тільки, можливо, за наявності коштів, їх простерилізувати та зробити щеплення. Будемо спільно шукати вихід з цієї ситуації, бо ця проблема гостро стоїть, причому не тільки у нашій громаді!”.
За словами старости, комунікація між владою і громадою онлайн проходить на сторінках відкритої групи округу у Facebook та закритих групах у Viber.
“У закритих групах особливо активно, бо це тільки наші місцеві справи. Там і інформація є про ймовірні обстріли та дронові атаки росіян, і корисна інформація з Білозерської СВА, оголошення тощо”.
Щодо отримання наборів для швидкого ремонту приватних будівель через пошкодження російськими обстрілами, то очільник Надіївського старостату допомагає людям заповнити необхідні заяви.
“Нещодавно звернулися до мене з Зорівки після обстрілу, то я їм вдома роздрукував документи, допоміг заповнити, бо там одразу й не розберешся, банато всього, а ми у старостаті у курсі. ЦНАП наш працює, Валентина Вікторівна цим керує, але не всі послуги є можливість надати, тоді відправляємо людей у Миролюбівку, у Білозерський ЦНАП, де вони можуть отримати додаткові адмінпослуги”.

Яким чином жителі Білозерської ТГ комунікують з владою
Пані Валентина та її чоловік – пенсіонери з Білозерки. Жінка наголосила, що наразі великою проблемою у селищі є наслідки “прильотів, виправити які місцеві жителі не в силах.
“У нас то дрон скинув гранату, що під парканом валяється, то снаряд не розірвався і лежить на вулиці. А було, що безпілотник заплутався у гілках дерева… Відповідні служби не виїжджають на розмінування, кажуть, просто накиньте ганчірку чи шину, або – почекайте, поки дрон перестане світитися, тоді ми виїдемо. Зрозуміло, що постійні обстріли, але жити з нерозірваним снарядом біля дворув – така собі радість”.
За словами білозерчанки, після влучання снарядів у дах її хати та вікна, вона звернулася до СВА по набір для швидкого ремонту будівлі.
“Це ще у травні 2025 року було. Брезент та дошки ми отримали, а от шифера нам, на жаль не дали. Чи не було його, чи що – не знаю. Вже якось самі позабивали ті вікна фанерою розбиті. Та ми взагалі звикли все самі вирішувати – у нас господарство, коти-собаки, сад, немає коли ходити щось просити”.
Пані Лідія з 2022 року мешкає у Вінниці, проте зв’язок з рідною Білозеркою підтримує постійно.
“Так, я читаю місцеві медіа, особливо ваше, бо довіряю тій інформації, що подається. У курсі і того, що публікується на офіційній сторінці Білозерської СВА, але там все-таки дуже офіційна інформація, суха, не все дізнаєшся про життя у громаді. Зверталася за довідкою щодо пошкоджень через обстріли будинку, все отримала”.
Пані Аліна теж стала через війну ВПО – виїхала з Білозерки до Херсона.
“Знаєте, я звикла розраховувати на себе, не просити, а заробляти. Можливо, тому я не стежу за офіційними сторінками громади – немає і часу, до речі. Іноді читаю місцеві чати, щоб бути у курсі новин, хоча, на жаль, наразі люди спустошені через війну, на жаль, дуже багато злих коментарів, образ на все на світі”.
Також білозерчанка пригадала свої комунікації з місцевою адміністрацією у 2025 році.
“Коли ми залишалися ще у Білозерці, у нас був “прильот” у гараж. Дуже сильний, що розірвало трубу водопровідну. Ми нічого не могли вдіяти. Ми вдячні спеціалістам КП “Водограй”, що вони у вихідний день виїхали до нас, у небезпечне місце, бо ми біля озера живемо. Усе нам відремонтували і навіть поставили новий лічильник, бо старий через вибух десь вилетів. Це було професійно та швидко”.

Також білозерчанка згадує, що Білозерська СВА досить оперативно надала набір для експрес-ремонту після пошкодження гаража.
“У мене там досі залишаються батьки, виїжджати не хочуть. Десь раз на місяць отримують гуманітарку від GEM, поки що так. Особливо з владою теж не комунікують – що дали, то дали. Та й небезпечно куди-небудь виходити, бо обстрілюють цілодобово”.
Онлайн–комунікація: як це роблять у Білозерській громаді
Під час Великої війни через безпекову ситуацію особливо важливим стало спілкування онлайн. Як відбувається цей вид комунікації влади з громадою у Білозерській ТГ?
Громада має наповнений корисною інформацією сайт, де також можна відправити звернення до адміністрації.
Керівник Білозерської СВА: Острівний Ігор Миколайович.
Корисні контакти ЦНАПу: телефон +380957967282, e-mail: belcnap75000@ukr.net
Активна сторінка громади у Facebook щодня наповнюється вичерпною інформацією щодо роботи органів влади та подій у громаді, а місцеві мешканці пишуть коментарі та запитання до роботи чиновників.
Тож можна зробити висновок, що попри щоденні ворожі обстріли, проблеми з мобільним зв’язком та Інтернетом та інші виклики воєнного часу адміністрація Білозерської СВА та очільники старостинських округів намагаються налагодити ефективну комунікацію з місцевими мешканцями, щоб задовольнити їхні потреби у безпечному проживанні на малій батьківщині. Інструменти цього – особисті прийоми, групові зустрічі, юридичні та психологічні консультації, онлайн-звернення, телефонні дзвінки, повідомлення у соцмережах та на сайті про свою діяльність.
Хоча жителям громади не завадили б постійні зустрічі з владою у дистанційному режимі, де можна було б обговорювати нагальні питання функціонування Білозерської ТГ. Адже правильний діалог між владою та спільнотою, де б земляки не жили зараз, є ключовим для повоєнного відновлення та розвитку громади.
Матеріал підготовлений у межах проєкту “Імпульс”, що реалізовується Міжнародним фондом “Відродження” та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду “Відродження”, Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції.
Олена Бджола