Українці відігравали важливу роль у формуванні інституцій російської імперії, працюючи від мореплавців до лікарів, але часто залишалися на маргінесах історії.
У бесіді з Інтентом письменник Антон Санченко розкрив, чому спадщина російської імперії не така однозначно російська.
Дослідження свідчать, що близько 66% лікарів у XVIII столітті були українцями, а 80% викладачів морського кадетського корпусу випускниками Києво-Могилянської академії.
«Якщо поглядати на це з нової перспективи, стає очевидним, що українці зробили вагомий внесок. Наприклад, у книзі “Круз та Лис” згадані Платон Гамалій — викладач і командир роти морського кадетського корпусу, який написав усі підручники з морської справи. Навігація, морська справа, теорія будови кораблів, метеорологія, астрономія — все це створив він. Росіяни навіть називали його флотським Ломоносовим», — зазначив письменник.
«Круз та Лис» — це твір Антона Савченка, що оповідає про першу російську навколосвітню експедицію, яку проводили Юрій Лисянський та Іван Крузерштерн.
Юрій Лисянський — мандрівник, що здійснив навколосвітню подорож, працюючи як на британській, так і на російській службі. Він був географом, океанографом та етнографом, засновником наукової океанографії в імперії. Народився 1(12) квітня 1773 року в Ніжині в родині священника.
За словами автора, в російській історіографії українське походження видатних особистостей часто замовчувалося. Наприклад, канцлер російської імперії Олександр Безбородько, який також родом з України, став жертвою стереотипів про “малоросійський акцент”.
«Це зневажливе ставлення до спадщини українських діячів було поширеним. Існували навіть жарти про матір Безбородька, яка була з еліти Гетьманщини. Його кар’єра стала продовженням того, що робив його батько на батьківщині, але на загальноімперському рівні», — зазначив Санченко.
Російська імперія — німецький проект
«Одночасно з приєднанням України та Лівобережжя до Росії, були включені й балтійські країни, що свідчить про боротьбу між українськими та німецькими впливами. Німецька сторона зуміла утвердити своїх правителів, тому імперія фактично стала німецьким проектом. Це пояснює певну ностальгію до німецьких коренів, наприклад, через компанію “Газпром”. Експедиція Крузенштерна та Лисянського, де одним кораблем командує німець, а іншим українець, наочно ілюструє цю ситуацію», — резюмував письменник.
Кирило Бойко
