Сьогодні евакуація на правобережній частині Херсонщини є складним та багатогранним процесом. Ворог не зважає на цивільних, активно полює на евакуаційні бригади, а безпечні маршрути фактично відсутні. Це суттєво змінило правила евакуації, підходи до безпеки та взаємодію різних служб у цій справі.
Гуманітарні рішення в прибережних населених пунктах Херсонської області реалізуються за підтримки фахівців управління Цивільно-військового співробітництва (ЦВС). Вони безпосередньо працюють із населенням у найнебезпечніших зонах поблизу лінії фронту. Про сучасні аспекти процесу евакуації у розмові з МОСТ розповів Сергій Ворона, начальник відділення ЦВС 121 окремої бригади.
Згідно з висловлюваннями Сергія Ворони, процес евакуації починається з особи, яка має намір покинути небезпечний населений пункт. Необхідно звернутися до старости або голови сільської адміністрації, або зареєструвати звернення на урядовій гарячій лінії. Після цього починається робота військових, які розробляють безпечний маршрут і заздалегідь організовують вивіз. На сьогодні в зоні відповідальності ЦВС 121-ї бригади евакуйовані всі неповнолітні, в основному залишаються лише пенсіонери.
Евакуація є складним процесом, що потребує ретельного планування та залучення багатьох спеціалістів.
“Встановити чіткі терміни евакуації не можливо, адже існують безліч факторів, включаючи безпеку та погодні умови. Наприклад, під час ясної погоди ризик атак з повітря значно зростає, тому нерідко чекаємо на дощі або похмуру погоду. Під час евакуації залучаються підрозділи ЦВС, розвідки та протиповітряної оборони, які забезпечують безпеку на маршруті. Були випадки, коли евакуйовані люди потрапляли під атаку ворожих дронів,” — пояснює Сергій Ворона.
Ситуацію ускладнюють ще й замінування територій. Як зазначає Сергій Ворона, ворог здійснює замінування шляхів і подвір’їв, залишаючи безпечних місць у прибережних зонах дуже мало. Найбільшу загрозу становлять ворожі безпілотники.
За словами військового, їхнє завдання — за будь-яких умов провести евакуацію, працюючи під обстрілами. Під час планування важливо враховувати погоду, час доби та рельєф місцевості, оскільки кожен населений пункт має свої особливості. Проте, гарантувати повну безпеку неможливо. Тому цивільні, що бажають евакуюватися, повинні активно долучатися до цього процесу.
“Залучення великої кількості фахівців з різних структур є обов’язковим. Зазначу, що жоден евакуйований не змушується до виїзду, адже бувають випадки, коли люди, яких викликано на евакуацію, просто відмовляються виходити через погодні умови або інші причини,” — зауважує Сергій Ворона.
В одному з випадків військові евакуювали жінку, яка скаржилася на погане самопочуття. Пройшовши ретельний процес планування, фахівці ЦВС доставили її в найближчий безпечний населений пункт. В дорозі жінка попросила зупинитися біля банкомату, після чого заявила: “Привезіть мене назад додому”, хоча магазинів у цьому населеному пункті не було. Така ситуація, за словами Сергія Ворони, є частиною їх повсякденної діяльності.
“Люди повинні усвідомлювати, що їхнє життя і життя тих, хто намагається їх врятувати, — це найголовніше. Всі відповідальні за безпеку повинні щодня ризикувати своїм життям при виконанні цих завдань,” — підкреслює військовий.
Сергій Ворона наголошує, що не варто затягувати з рішенням про евакуацію. Держава реалізує програми, які підтримують людей, що залишають прифронтові території.
Тим, хто виїжджає, надається медичний супровід, а також допомога з житлом та оформленням соціальних програм, підсумовує Сергій Ворона.
Мост
