Біосферний заповідник “Асканія Нова” імені Фрідриха Едуардовича Фальц-Фейна є одним із найдавніших степових заповідників у світі та найбільшою в Європі територією цілинного типчаково-ковилового степу. У 1984 році він отримав статус біосферного резервуара ЮНЕСКО.
Цей заповідник заслужено має високий статус. Його площа складає 33 307,6 гектара на Лівобережжі Херсонщини, які наразі знаходяться під контролем окупаційних сил. Основну частину складає асканійський цілинний типчаково-ковиловий степ, площею понад 11 тисяч гектарів, що не піддавався оранці. Це єдина в Європі велика ділянка такого степу, що збереглася в первозданному вигляді.
Головна мета “Асканії-Нової”, про яку продовжує розповідати проєкт “Дивовижний Південь”, полягає в збереженні степу в його оригінальному стані.
Цілинний степ у заповіднику “Асканія-Нова”. ФОТО: 7chudes.in.ua
Історична довідка
Територія біосферного заповідника має багатий історичний контекст. Вона була заселена ще в давні часи, про що свідчать численні археологічні артефакти, які походять з епохи пізньої бронзи. Древня історія тісно пов’язана з кочовими народами, такими як скіфи, сармати та половці, які цінували степові простори. Їх спадщина представлена поховальними курганами, кам’яними статуями, прикрасами та знаряддями праці.
Кам’яні баби на території заповідника. ФОТО: freetravel.com.ua
З XVI по XIX століття через цю територію проходив Чумацький шлях – відомий торговий маршрут, яким чумаки перевозили свій товар. Заповідник слугував зупинкою для чумацьких обозів. Тут виникло поселення Чаплі, перші згадки про яке датуються 1822 роком. Назва походить від місцевості, де находились чаплі. Згодом тут було засновано Асканію-Нову.
Великий Чапельський під – це унікальна западина розмірами 4 на 6 км, розташована в серці заповідника. Це найнижча точка, що періодично заповнюється талими водами, та входить до списку Рамсарської конвенції про захист водно-болотних угідь.
Утворення заповідного комплексу
Заповідник “Асканія-Нова” було створено в другій половині XIX століття. Тодішній підліток Фрідріх Едуардович Фальц-Фейн (1863-1920) разом із родичами почав освоювати південноукраїнські степи. Його родина отримала в цю територію, а перший вольєр для птахів став початком його захоплення природою.
Засновник заповідника Ф. Е. Фальц-Фейн. ФОТО: scontent-iev1-1.xx.fbcdn.net
Про цей незвичайний зоопарк швидко дізналися в усій Європі завдяки його масштабам і екзотичним тваринам, що утримувалися в напіввільних умовах.
У 1887-1892 роках Фальц-Фейн почав створювати дендрологічний парк з системою поливу, а в 1898 році заповів територію типчаково-ковилового степу. Наприкінці XIX століття в “Асканії-Новій” почала формуватися природоохоронна система, яка згодом стала близькою до концепцій біосферних резервуварів ЮНЕСКО.
Дендрологічний парк заповідника. ФОТО: alta-travel.com.ua
У 1919 році заповідник отримав статус народного заповідного парку. Протягом наступних десятиліть його неодноразово реорганізовували та перейменовували, однак структура залишалася стабільною: зоопарк, дендропарк і заповідний степ.
“Асканія-Нова” як “Ноїв ковчег”
Заповідник “Асканія-Нова” включає зоологічний і дендрологічні парки, а також дослідне господарство.
Тут проживає близько 800 видів диких копитних тварин: коні Пржевальського, зебри, олені, бізони, антилопи різних видів і багато інших.
Коні Пржевальського. ФОТО: upload.wikimedia.org
Також у заповіднику представлені характерні види степової фауни, в тому числі плазуни та хижаки. Тут живуть і рідкісні тварини, які були привезені з інших регіонів, зокрема сайгаки та кулани. Орнітопарк налічує близько 60 видів птахів, що активно розмножуються.
Водоплаваючі птахи заповідника. ФОТО: ua.igotoworld.com
Дендрологічний парк, заснований понад 100 років тому, займає площу понад 200 гектарів і містить більш як 460 видів дерев і чагарників. Колекція рослин заповідника нараховує понад 417 видів, серед яких рідкісні види занесені до Червоної книги України.
Цікаві факти
- Територія заповідника стала місцем зйомок художніх та документальних фільмів, таких як “Дивовижна історія, схожа на казку”.
- Неповторні пейзажі надихнули багатьох письменників, зокрема Олеся Гончара.
- Успішне розмноження коней Пржевальського в “Асканії-Новій” призвело до відправлення частини популяції в пустелю Гобі.
- Фрідріх Фальц-Фейн проводив експерименти зі схрещування бізонів, щоб отримати більш витривалих гібридів.
- Антилопи канна стали настільки довірливими, що дозволяли до себе підходити.
- Щоб перетворити степ в оазис, Фальц-Фейн пробурив свердловини, завдяки яким постачалась вода для поливу.
- На XVIII столітті територію Великого Чапельського поду відзначали як озеро Юлкан-Чупли.
- “Асканія Нова” стала переможцем конкурсу “Сім чудес України” у 2008 році.
Вплив повномасштабного вторгнення
З початку російського вторгнення у “Асканії-Новій” установлено окупаційний контроль. Навесні 2023 року окупанти призначили свою адміністрацію, що призвело до втрати управління заповідником українською стороною.
Територія заповідника активно використовувалася військовими, з’явилася техніка, будувалися фортифікації. Авіація над заповідником, що є забороненим у заповідних зонах, призводить до стресу тварин та заважає нормальному функціонуванню установи. Інформацію про стан заповідника співробітники отримують дистанційно.
Наслідки російської окупації заповідника. ФОТО: hromadske.radio
За даними Української природоохоронної групи, серія пожеж знищила понад 3 500 гектарів заповідного степу. Це підтвердив директор заповідника Віктор Шаповалов. Особливо тяжкими наслідками стало знищення популяції сайгаків.
Окупаційні органи організували незаконне вивезення та продаж рідкісних тварин, таких як коні Пржевальського. Це вид занесений до Червоної книги України і до міжнародної конвенції про захист видів під загрозою зникнення.
У лютому 2025 року українська сторона висунула звинувачення проти керівника заповідника за порушення законів війни, оцінюючи шкоду у 85,2 млн гривень.
Усі природні ресурси заповідника під загрозою, проте директор Віктор Шаповалов зазначив, що навіть в умовах окупації заклад продовжує наукову діяльність.
Юлія Сичова
