Херсона, херсонці” decoding=”async” />
<p>На території, тимчасово підконтрольній Росії, спостерігається впровадження "кримського сценарію". Чоловіків спершу мобілізують на строкову військову службу, а згодом вимагають підписання контрактів.</p>
<p>***</p>
<p>У Херсоні затримано начальника одного з департаментів місцевого самоврядування через хабарництво. Чиновник вимагав регулярні виплати від підприємця у сфері телекомунікацій за доступ до бюджетних контрактів. Суми вимагалися залежно від вартості угод і мали виплачуватися щомісячно. Правоохоронці виявили перерахування 24 тисяч гривень на його рахунок.</p>
<p>***</p>
<p>Окупанти намагаються вивільнити на місто артилерійські снаряди, накопичені за три дні. З ночі й до ранку лунають вибухи, хоча до нашого району вони не дуже близько. Коли чую свист, стрімголов біжу до дверей.</p>
<p>***</p>
<p>Я повністю заперечую думку, що підозра, висунута Єрмаку, та поява пані Мєндель у Карлсона, є випадковими чи самостійними ініціативами. Вважаю, це зумисна акція, що могла бути спланована певними групами. Є багато можливих бенефіціарів, але, гадаю, мова йде про координовані дії з боку Росії та США. Мета — примусити до миру. Не може бути таких збігів.</p>
<p>***</p>
<p>Сучасний Херсон — це контраст між руйнуваннями та природою. Зруйновані російськими обстрілами будівлі та розтягнуті над дорогами антидронові сітки стали звичним елементом міського ландшафту. Попри це, серед уламків продовжує розвиватися природа: на деревах зацвітають квіти.</p>
<p>***</p>
<p>Перемир'я завершилося, і Херсон знову відчуває важкі артилерійські удари. Лише дрони не замовкають навіть коли говорять про мир. Ідучи рідними вулицями навесні, можна відчути аромат бузку, побачити цвіт каштанів. Сонце грає на будинках, пошкоджених снарядами, у ритмі контрбатарейної стрільби. Земля гуде, повітря тремтить, а мешканці ведуть звичне життя: купують продукти, обіймають дітей, вітаються, немов тримають місто на краю прірви. Коли дрон зазнає атаки, я лише встигаю сховатися у під'їзді. Гуркіт у небі і нові сповіщення про обстріли не дають спокою. І все це — березень. Рідний, квітучий та небезпечний.</p>
