Калинівська селищна громада в Бериславському районі Херсонської області реалізує ряд проєктів, які створюють враження про значні фінансові можливості регіону.
Зокрема, триває відновлення школи в селі Бобровий Кут, де планується зведення укриття. У Благодатівці ремонтується адміністративна будівля та підтримується система водопостачання. Крім того, громада планує закупити шкільні автобуси і організувати тимчасові місця проживання для вимушених переселенців. Також заплановане спорудження Центру безпеки, де працюватимуть поліцейський офіцер, пожежна служба та швидка медична допомога.
Однак існує й інша сторона життя громади. Через неврожай у 2025 році та зменшення податкових надходжень від аграріїв, які є основою місцевої економіки, Калинівська громада передбачає дефіцит майже 9 мільйонів гривень у бюджеті на 2026 рік навіть для покриття захищених статей, таких як зарплати та комунальні витрати.
Відродження покинутих будинків
За словами Максима Кожем’яки, начальника Калинівської селищної військової адміністрації, громада активніше шукає фінансування для своїх проєктів, зокрема через програму Ukrainian Facility, що реалізується з ЄС. Це охоплює будівництво укриттів та удосконалення системи водопостачання. Громада отримала схвалення на побудову Центру безпеки, що має велике значення для постраждалого селища.
Станом на 2021 рік, Калинівська громада об’єднувала 12 сіл з населенням приблизно 3,5 тисячі людей. Наразі в селищі Калинівське та восьми селах (з яких три стали непридатними для проживання) мешкає близько 1900 осіб, з яких близько 300 — вимушені переселенці.
Кожем’яка зазначає, що населення почало трохи збільшуватись за рахунок переселенців, і громада активно працює над їхнім розміщенням, ремонтує покинуті будинки. Ведуться судові розгляди для прийняття таких будинків у комунальну власність. УВКБ ООН також пропонує допомогу у ремонті для потреб ВПО, особливо в Бобровому Куті, де відновлюється школа.
Навчання на досвіді
Завдяки програмі Ukrainian Facility, в громаді будується укриття на 100 осіб, яке має бути завершене найближчим часом, що дозволить відновити очний процес навчання.
Кожем’яка акцентує, що школа повинна запрацювати якнайшвидше, оскільки це полегшить притягнення нових мешканців, зокрема тих, хто переселився. Він наголошує, що в адміністративному центрі громади школа не в найкращому стані, тому розумніше відремонтувати школу в Бобровому Куті.
Кожем’яка також висловлює сподівання на розвиток інфраструктури в адміністративному центрі громади, але приорітету надають школі в Бобровому Куті для відновлення освітнього процесу. На закупівлю шкільних автобусів вже виділено 8 мільйонів гривень, однак поки що автобусів немає.
Начальник громади зазначає, що досвід інших громад, які мали негативний досвід при будівництві укриттів, навчав їх, як уникнути помилок.
«У нас невелике укриття — на 100 осіб. Дотримуємось технологій, тому проблем не виникає. Відновлення школи переважно вимагає участі комунального підприємства і підтримки партнерів», — говорить він.
Громада отримує допомогу від міжнародних організацій, зокрема ЮНІСЕФ, та інших благодійних структур. Кожем’яка зазначає, що складнощі з мобілізацією унеможливлюють швидке виконання робіт.
В планах громади — створення нових місць компактного проживання для переселенців, зокрема на базі переданої модульної школи.
Переселенці як можливість
Попри труднощі, громада не має значних точок зростання, що зменшує її привабливість для партнерів.
«Багато інвесторів перевагу віддають крупнішим населеним пунктам, оскільки тут менша кількість населення», — говорить Кожем’яка.
Близькість до лінії фронту (всього 46 км) додає ризиків для інвесторів, що ускладнює залучення фінансування.
Проте громада намагається максимально використовувати всі доступні можливості, зокрема притоку переселенців, які можуть залишитися чи використовувати громаду як транзитний пункт.
«До нас їдуть вимушені переселенці з усієї області, навіть з Херсона. Інфраструктура сильно відрізняється від міської, але люди залишаються, і допомога міжнародних партнерів за цим сприяє», — зазначає він.
Кожем’яка підкреслює, що підтримка міжнародних партнерів допомогла зберегти населення громади. У планах — облаштування ще двох місць для переселенців.
Нескорені попри виклики
Калинівська громада продовжує реалізовувати низку ініціатив, спрямованих на відновлення інфраструктури та покращення життєвих умов. Завдяки співпраці з міжнародними організаціями відновлюються свердловини та встановлюються нові сонячні панелі. Проте досі є проблеми з дебетом на старих свердловинах.
Фонд «Ранок відродження» допомагає відновити адміністративні будівлі, і громада продовжує шукати підтримку для відновлення приміщень Калинівської селищної ради.
Таким чином, Калинівська громада стає прикладом стійкості та наполегливої праці навіть у важких умовах, прагнучи знайти шляхи для відновлення та розвитку.
Мост
