Очікувані наслідки визволення окупованих територій можуть виявитися значно більш жахливими, ніж те, що було побачене у Бучі та Ізюмі. Середньостатистичній людині складно уявити, яку трагедію переживають мешканці, які знаходяться всього в кількох кілометрах від лінії зіткнення. З висоти 16-поверхового будинку можна спостерігати Олешки, а з їх дахів видніється Херсон.
***
Протягом двох днів місто піддавалося інтенсивним обстрілам, безперервно, вдень і вночі. Настільки, що одна ніч не давала змоги заснути до 4-ї години ранку, а наступна — до 3-ї. Відсутність сну позначається. Сьогодні місцева ситуація виглядає дещо спокійніше. Під час поливу олеандрів у дворі я відчула першу панічну атаку за останні чотири роки. Після вжиття заспокійливого вдалося трохи заспокоїтися, і я не так гостро реагувала на звуки вибухів, які лунали на відстані. Учора в місті сталося 8 вибухів у багатоповерхівках та 15 у приватних будинках, від використання запалювальних боєприпасів сталося займання. Внаслідок обстрілів загинув один чоловік, 15 людей отримали поранення. Сьогодні з’явилася інформація про смерть 22-річної дівчини, яка також була поранена.
***
Надходять численні повідомлення та відео про успішні удари по об’єкту, який, як вважається, використовувався для зберігання та запуску ракет в окупованому Арабатському районі Херсонщини, поблизу села Щасливцеве. Місцеві жителі зафіксували вражаючий вибух вночі. За їхніми словами, серед російських військових командирів, що там перебували — близько ста осіб, — не залишилось жодного. Для них війна завершилася разом із життям, як зазначалося у планах командування.
***
Я завжди залишатимусь вірним своєму дому. Ми відбудуємо його і неодмінно повернемося. Мене постійно тягне додому…
***
Дещо раніше я б навіть не наважилася на такі думки, але сьогодні відчуваю полегшення з приводу ушкоджень, яких зазнали вороги. Війна, мов бумеранг, повертається до своїх ініціаторів. Чи відчули вони, як це — жити в страху?
