У новому випуску програми “Розмова про відновлення” обговорюється, як нині будуються ці зв’язки, чому в регіоні критично необхідна єдина система планування допомоги, а також яка роль радників з відновлення. Гостем програми став Олег Кулакевич, директор Агенції регіонального розвитку «Офіс євроінтеграції» Херсонської області.
«Офіс євроінтеграції» був заснований у 2019 році, з метою сприяння громадам в соціально-економічному розвитку. Це був перший в Україні проєкт, що об’єднав функції традиційної агенції розвитку та офісу євроінтеграції. Проте війна змінила пріоритети. До повномасштабного вторгнення діяльність агенції була зосереджена на розвитку територій, але за нових умов команду було повністю оновлено, очолив її Олег Кулакевич у 2025 році.
«Ми можемо лише мріяти про соціально-економічний розвиток регіону», — зазначає Кулакевич, підкреслюючи, що близько 70% території області окуповане, а ті населені пункти, що залишилися під контролем, потерпають від постійних обстрілів.
Попри це, команда агенції продовжує працювати. Зусилля спрямовуються на ті громади, які розташовані далі від лінії фронту, зокрема, Високопільську, Великоолександрівську, Борозенську, Калинівську, Кочубеївську та Музиківську. Саме в цих регіонах спостерігається відновлення життєдіяльності, що дає змогу вести мову не лише про гуманітарну допомогу, але й про відновлення.
«Працюємо у координації з партнерами, які працюють на території області. До мого призначення в агенцію, я та моя команда займалися саме координацією допомоги», — розповідає Кулакевич, додаючи, що на момент інвентаризації в регіоні діяло 273 організації, від великих міжнародних до місцевих благодійних ініціатив. Тепер активно працює близько 60 з них.
Спочатку це створювало певні труднощі: численні організації постачали допомогу в одні й ті ж громади без координації своїх дій, що призводило до конфліктів і нерівномірного розподілу ресурсів, створюючи соціальну напругу. Тому агенція разом із гуманітарними кластерами почала формувати систему координації, яка дозволяє партнерам узгоджувати свої дії та обмінюватися інформацією.
«Наша мета — аби кожне домогосподарство отримало допомогу, і щоб ця допомога була справедливо розподілена», — пояснює він.
На думку Кулакевича, найбільш успішно працюють організації, які підтримують постійний зв’язок з громадами, оцінюють їх потреби, координують свої дії з адміністрацією і готові коригувати плани відповідно до змін у ситуації. Проте він зазначає, що не всі донори адекватно розуміють специфіку регіону, особливо ті, хто вперше намагається працювати тут.
Також наголошується, що безпека залишається окремим викликом, адже через постійні обстріли навіть гуманітарна діяльність потребує ретельної координації. Агенція наполегливо закликає всі організації працювати у співпраці з військовими адміністраціями та дотримуватися узгоджених процедур.
Про діяльність місцевої влади Кулакевич висловлюється стримано, однак загалом позитивно, визнаючи наявність проблем. Головні виклики, за його словами, пов’язані не лише з неефективністю управлінських процесів, а й з кадровим дефіцитом, оскільки працівники муніципалітетів та адміністрацій зазнають надмірного навантаження: «Число задач зростає, а людей, які можуть їх виконати, стає менше. Багато працюють під обстрілами, виїжджаючи на місця руйнувань, допомагаючи людям та організовуючи роботу комунальних служб.»
Необхідність кадрових ресурсів є також важливою проблемою для агенції. Кулакевич зазначає, що важко залучити нових спеціалістів через велику конкуренцію серед організацій в Херсоні та області.
Кулакевич акцентує на важливості стратегічного планування, зокрема у питанні водопостачання після підриву Каховської ГЕС. За його словами, регіону бракує актуальних даних про підземні води і стратегій для побудови системи забезпечення водою в майбутньому. Агенція ініціює проведення комплексного дослідження водних ресурсів.
Логістика та інфраструктура також надзвичайно важливі. Відновлення доріг не тільки сприяє комфорту, але й впливає на роботу медичних установ, гуманітарних організацій, евакуацію людей та доставку вантажів. Без належних логістичних рішень говорити про розвиток громад неможливо.
Один із нових напрямків діяльності агенції — проєкт “Радник з відновлення”, реалізований за підтримки міжнародних партнерів. Його ідея полягає у залученні фахівців, які знають місцеві потреби та можуть допомогти у залученні ресурсів. Вони будуть навчатися управлінню проєктами, грантовим програмам, комунікації з донорами та міжнародними структурами. Радники стануть додатковим ресурсом для місцевих адміністрацій, котрі стикаються з кадровим дефіцитом. Крім того, у громадах створюватимуться простори для роботи та навчання — коворкінги та хаби, де також відбуватимуться зустрічі, тренінги та консультації. Кулакевич підкреслює, що головна мета — створити мережу готових фахівців, здатних працювати з програмами відновлення та залучати інвестиції.
Говорячи про майбутнє Херсонщини, Кулакевич вказує на те, що основною умовою розвитку регіону залишається безпека.
«Щоб війна закінчилася, і ми могли працювати. Коли не буде перешкод, ми зможемо зробити все самі», — підкреслює він.
На його думку, саме люди, котрі залишилися в громадах і працюють у складних умовах, є основою майбутнього відновлення області.
Сьогодні Херсонщина продовжує жити під постійними обстрілами, проте вже за нинішніх умов формуються підходи, що сприятим переходу від виживання до системного відновлення — завдяки координації, партнерству та спільному плануванню майбутнього.
Інтерв’ю підготовлене Херсонським обласним благодійним фондом “Об’єднання” за підтримки Європейського фонду за демократию (EED). Його зміст не відображає обов’язково офіційну позицію EED. Вся інформація та погляди, наведенні в цьому матеріалі, є винятковою відповідальністю авторів.
