Громадський центр “Нова генерація” здійснив робочу поїздку до Роттердама в рамках проекту ICLD – Шведського міжнародного центру місцевої демократії. Організацію представляла виконавча директорка Оксана Глєбушкіна. Основними партнерами цього проекту виступають Херсонська міська військова адміністрація і муніципалітет містечка Умео (Швеція).
Протягом двох днів візиту обговорювались сучасні підходи до міського розвитку та відновлення, а також шляхи їх реалізації.
Місто як складна система
“Роттердам — це місто, яке не просто відновили, а переосмислили. Після майже повного знищення під час Другої світової війни, тут вирішили вибрати інший шлях — створити нову модель розвитку”, — зауважила Оксана Глєбушкіна.
Участь у поїздці дозволила побачити, як міста функціонують не тільки з точки зору інфраструктури, а як системи, що взаємодіють та створюють довгострокову цінність для мешканців. Це місто, яке сприймає себе як складну систему.
Сьогодні Роттердам вирізняється стратегічним мисленням, сучасною архітектурою, інноваціями, а також акцентом на використання даних та цифровими рішеннями, орієнтуючись на потреби жителів.
На зустрічах учасники розглянули, як демографія впливає на міське планування, чому архітектура полягає не лише в будівлях, а в міжособистісних взаємодіях, а також чому відновлення має акцентуватися на створенні довгострокової цінності.
Ключовою темою обговорення стала різниця між відновленням (reconstruction) і регенерацією (regeneration). Відновлення зазвичай фокусується на швидкому поверненні інфраструктури. Натомість регенерація охоплює питання екологічної та економічної стійкості, соціальних зв’язків, якості життя, безпеки та довіри між людьми та установами.
Демографія
Більше 50% жителів Роттердама мають міграційне походження.
Місто часто називають містом більшості-меньшості — тут немає жодної домінуючої групи. Близько 50% домогосподарств є одноосібними.
Демографічна ситуація безпосередньо впливає на планування: місто свідомо створює простори для зустрічей. Демографія формує відкритість до нововведень, попит на житло та нові типи міських просторів.
Архітектура як взаємодія
На зустрічі з Orange Architects зазначили, що в Роттердамі проєктують не лише будівлі — проєктують взаємодію. Головна ідея: місто формується не лише через будівлі, а через простір між ними. Дизайн вважається не тільки естетичним аспектом, а й те, як люди існують у спільному просторі. Якщо мешканці не взаємодіють — це означає, що простір спроєктований неякісно.
Відновлення як можливість
Проект Panorama Ukraine наголошує важливість того, що відновлення не має бути поверненням до минулого, а можливістю переосмислити систему. Це стосується води, клімату, енергетики, мобільності, економіки та управлінських практик. Все це повинно сприяти довгостроковій цінності.
Мобільність і цифрове місто
Одним із найзначніших висновків стало те, що проблема міст полягає не в нестачі технологій, а у фрагментації. Хоча дані існують, вони не завжди взаємопов’язані. Вирішення здійснюється різними учасниками без координації, що призводить до втрати довгострокової цінності. Підхід Digital City розуміє дані як публічне благо та пропонує інтеграцію інформації, моделювання рішень і залучення мешканців.
Яка цінність місто прагне створити
Ще один важливий аспект: більшість міст досі зосереджені на ефективності, зниженні витрат і стійкості інфраструктури. Однак мешканці сприймають місто через призму добробуту, ідентичності та соціальної взаємодії.
Тверді та м’які цінності
Є параметри, що легко виміряти: витрати, площа та стандарти. Є й такі, що визначають справжню якість життя: соціальні зв’язки, почуття безпеки, ідентичність, зв’язок із середовищем, фізичне й психічне здоров’я.
Саме ці “м’які цінності” часто залишаються поза увагою. Це особливо підкреслювали учасники зустрічі.
Що це означає для міст:
- інвестувати в цифрові інструменти;
- використовувати дані як публічний ресурс;
- застосовувати циркулярні політики.
Для зацікавлених сторін:
- співпрацювати;
- думати про життєвий цикл;
- поєднувати дані з людськими цінностями.
Під час візиту також обговорювалося:
– цифрові рішення для міст;
– інтеграція даних у процес прийняття рішень;
– мобільність і кліматичні виклики;
– роль партнерства та спільної роботи різних секторів.
Які результати може дати регенерація? Це місто, яке відзначається стійкістю, інклюзивністю та комфортом для життя. Основне питання: не “відновлення чи регенерація?”, а “як зробити перехід від одного до іншого?”
“Важливо пам’ятати про відновлення, людей, процеси, довіру та взаємодію. Це потребує нашої з вами уваги і поміркованого підходу з принципом “не нашкодь”. На цьому принципі ми з колегами орієнтуємося у роботі в Громадському центрі “Нова генерація”, — підкреслила Оксана Глєбушкіна.
Для Громадського центру “Нова генерація” ця робоча поїздка стала можливістю осмислити, яким може бути відновлення українських міст і громад після війни. Йдеться не лише про відновлення будівель, а про створення середовища, у якому людям комфортно жити, спілкуватися і залишатися.
