Виставка під назвою “Херсон: НЕ/вкрадене. Штудії та омажі”, що присвячена викраденій російськими військовими колекції Херсонського обласного художнього музею імені Олексія Шовкуненка, відкрилася 11 липня в Одеському музеї західного і східного мистецтва.
Після Львова, Києва та Торонто, Одеська виставка стала четвертою з цього проєкту.
Експозицію розмістили в укритті музею, де приглушене освітлення, низькі склепіння та бетонні стіни додають атмосферності. Символізм підсилює також сама будівля: після атак російських військ частина вікон ще закрита OSB-плитами.
Ідея проєкту виникла в 2024 році. Його авторка, Олена Балаба, запропонувала сучасним художникам не просто відтворювати викрадені роботи, а створити нові авторські інтерпретації – штудії та омажі. Штудія – це дослідження картини чи скульптури, а омаж – вираження поваги до митця або його твору.
Координатор проєкту Роза Тапанова зазначила, що історія пограбування художнього музею після деокупації Херсона вплинула на неї настільки, що вона вирішила не лише висвітлити цю проблему, а й підтримати музей.
Першим митцем, який приєднався до проєкту, став Матвій Вайсберг. Згодом до нього долучилися творчі особистості з Києва, Одеси, Львова, Харкова, Дніпра, Запоріжжя та інших міст. На сьогодні в експозиції представлено 42 роботи 21 сучасного українського художника. Після завершення виставки роботи буде передано Херсонському художньому музею.
В експозиції представлені нові інтерпретації робіт таких митців, як Іван Айвазовський, Михайло Брянський, Михайло Жук та Сергій Васильківський. Частина художників зберегла відомі образи, в той час як інші перенесли їх у контекст повномасштабної війни.
Одним із важливих творів стала нова інтерпретація картини Михайла Жука “Хоровод”. У сучасній версії героїня вже не дивиться на традиційні сюжети – вона спостерігає за небом, де літають дрони, а підсвідомо фіксує їхні тіні на землі.
Ще одне переосмислення – “Портрет дівчини у вишиваній сукні” Михайла Брянського. За словами координаторки, візерунок на картині зацікавив митців, які почали переносити його в вишивку, а один з українських брендів адаптував його під сучасний одяг.
“Незважаючи на те, що картина була викрадена, вона отримує нове життя,” – підкреслила координаторка проєкту.
Під час відкриття обговорювалися теми втрати, пам’яті та майбутнього Херсонського художнього музею. Організатори відзначили, що прагнуть до дня, коли сучасні твори, створені в рамках проєкту, будуть представлені поруч із зворушеними оригіналами.
“Навіть коли щось втрачається, ми все ще можемо відновитися. Ми не віддаємо своє. І водночас ми заявляємо всьому світу, що цей злочин відбувся, і ми повернемо нашу колекцію,” – сказала Роза Тапанова.
Виставка триватиме до 11 серпня 2026 року.
