Маленький хлопчик, якому сім років, живе у прифронтовому містечку на Херсонщині. Велика війна раптово прийшла до його дому. Він не усвідомлював, що відбувається навколо, чому його родина так поспішно збирає речі, адже у них були зовсім інші плани на кінець зимового сезону 2022 року. Далі настала довга дорога, вимушена евакуація і життя в незнайомому будинку з новими запахами. Хлопчик ностальгував за своїми іграшками, звичним ритмом життя та маминим сміхом.
Після деокупації сім’я повернулася додому з надією на краще. Проте життя в їхній громаді залишалося складним. Діти могли тільки навчатися дистанційно через постійну загрозу. Зустрічі з друзями стали майже неможливими, а погратися на вулиці ще складніше.
Свій перший дзвоник у першому класі хлопчик зустрів за монітором. Він зіткнувся з відсутністю спілкування, став сором’язливим і почав уникати контактів із людьми за межами родини. Спроби заговорити з іншими дітьми викликали у нього сильне хвилювання та дискомфорт. Мати хлопчика, Інна, помітила, що син дедалі більше замикається в собі.
🗨️«Він, здається, забув, як грати з однолітками. Коли в нашому містечку почалися зустрічі з дітьми за ініціативи БЦРР, це стало справжнім порятунком для нас», — розповідає мама.
Марк став активним учасником програм TeamUp та HEART. На групових заняттях та творчих майстернях він поступово вчився взаємодіяти з іншими дітьми, висловлювати свої емоції, працювати в команді та довіряти товаришам.
🗨️«Коли Марк прийшов до нас, він тримався осторонь. Але поступово відкрився! Спостерігати, як дитина біжить до нових друзів і щиро сміється — це найкраще підтвердження нашої роботи», — ділиться Олена, фасилітатор БЦРР.
*Імена змінено з етичних міркувань для збереження конфіденційності.
