Дар’я походить з Херсона. 24 лютого 2022 року вона евакуювала свою доньку й матір, а сама повернулася до міста, як повідомляє «Радіо Свобода».
Під час російської окупації жінка займалася волонтерською діяльністю, рятуючи військових територіальної оборони та передаючи відомості про ворога українським збройним силам. Своїй матері вона не говорила про те, що залишилася в окупованому Херсоні.
Коли почалися обшуки, Дар’я дізналася, що її ім’я є в переліку осіб, яких шукають окупанти. Це змусило її зрозуміти, що потрібно втекти.
«Вихід відбувався через Білозерку разом із частиною бійців територіальної оборони. Це був складний шлях: ми ховалися у підвалах, перебували на дахах та пересувалися різними маршрутами. Але ми змогли його реалізувати», – поділилася своїми спогадами командирка.
Опісля звільнення жінка вступила до Збройних сил України. Спочатку вона служила в Миколаєві, а згодом повернулася, аби захищати рідне місто.
Сьогодні вона очолює батарею, відповідальну за перехоплення російських безпілотників. Разом зі своїми побратимами щоденно захищають небо над Херсонщиною, знищуючи ворожу техніку до того, як вона досягне населення. Для боротьби з російськими атаками морські піхотинці застосовують різні тактичні рішення: мобільні вогневі групи, радіоелектронну боротьбу, дрони-перехоплювачі та активно знищують ворожі екіпажі і техніку.
Ворог суттєво змінює свою тактику, запускаючи все більше дронів і застосовуючи новітні технології. Бійці 34-ї бригади також шукають ефективні рішення. Кожен знищений безпілотник рятує людські життя.
«Це ще більше мотивує, проте дуже складно, коли щось не виходить. Якщо противник випереджає нас у розвитку та кількості засобів, це створює відчутний біль, адже моє рідне місто страждає. І це стає особистим болем, адже мій дім, мої дитячі спогади тепер під загрозою», – зазначила Дар’я з безпосереднім почуттям.
На фото: Дар’я Ніколенко, командир батареї перехоплювачів в 34-й окремій бригаді морської піхоти.
Фото: radiosvoboda.org
