Після захоплення частини Херсонської області, російська влада обіцяла місцевим жителям нові можливості в економіці, туризмі, освіті та медицині. Однак, минуло вже понад чотири роки окупації, і ці обіцянки поступово втрачають свою актуальність.
За даними Херсонської обласної військової адміністрації, на тимчасово окупованих територіях Херсонщини залишилося близько 100 тисяч жителів, в той час як до початку вторгнення їх було майже 500 тисяч. Багато з тих, хто залишився, є заручниками ситуації і чекають на звільнення. Є також ті, які стали колабораторами, обираючи співпрацю з окупантами за ідеологічними причинами або в пошуках засобів для виживання. Значна частина населення змушена отримувати російські документи і пристосовуватися до умов окупації.
Ідейні прихильники окупантів, які не змогли реалізувати себе у мирний час, слугують опорою для окупаційної влади, активно підтримуючи її дії. Їх підкріплюють переселенці з різних регіонів Росії, які отримують соціальні пільги в обмін на лояльність.
Незважаючи на обіцянки про світле майбутнє, на лівобережжі Херсонщини продовжують спостерігатися гуманітарні кризи, відсутність доступу до медицини та якісної освіти. Однак пропаганда продовжує транслювати позитивні новини про високий рівень життя.
«Гривна» провела аналіз виконаних обіцянок окупаційної влади, щоб спростувати міфи про благополучне життя на тимчасово окупованих територіях. У своїх висновках ми опираємося на реальні свідчення мешканців цих територій.
Міф 1 – про медицину на ТОТ
ОБІЦЯНКА: «Російська медицина стане кращою». Окупаційна адміністрація регулярно звітує про відкриття нових медичних закладів та впровадження сучасного обладнання.
РЕАЛЬНІСТЬ
Місцеві мешканці повідомляють про суттєву нестачу медичних працівників та обладнання. Допомога з Росії не вирішує дану проблему. Згідно з незалежними перевірками, особи без російських паспортів піддаються дискримінації при отриманні медичних послуг.
Окупаційні сили активно завозять медиків з віддалених регіонів Росії, однак їхній професійний рівень не задовольняє потреби місцевого населення, про що свідчать численні скарги. Це також є частиною стратегії по відновленню російської ідентичності на цих територіях.
Якість медичної допомоги на Херсонщині викликає серйозні сумніви. Найбільш стабільні медичні послуги надаються в Генічеську та Скадовську, проте й там спостерігається дефіцит кадрів. Доїхати до медичних закладів з віддалених населених пунктів стає дедалі складніше, особливо в умовах безпеки. У прифронтових територіях, таких як Олешки та Каховка, пересування цивільного населення обмежене, а відсутність медикаментів викликає додаткові труднощі.
Ціни на лікарські засоби вищі в два рази від звичайних. У деяких випадках знайти необхідні препарати за завищеними цінами просто неможливо. Мешканці залишають оголошення про пошук медикаментів, адже звичайні канали постачання не функціонують.
За інформацією Центру національного спротиву, окупаційна влада рекламує «безкоштовні медичні послуги» в рамках програми державних гарантій. Щоб отримати поліс обов’язкового медичного страхування, необхідно мати російський паспорт. Проте на практиці потрапити до лікаря стає майже неможливо. У Мелітополі черги на прийом до стоматолога можуть тривати до трьох тижнів, і пацієнти все частіше звертаються лише до платних медичних закладів.
Окупанти також запустили програми підтримки народжуваності, проте в регіоні спостерігається демографічна криза. Наприклад, у Голопристанській громаді за 2025 рік зареєстровано всього сім народжень при 112 смертях. Заклики народжувати більше виглядають цинічно в умовах відсутності медичних послуг, роботи та безпеки.
Міф 2 – про розвиток туризму
ОБІЦЯНКА: «Курорти Чорного та Азовського морів стануть новими перлинами Росії». У 2023-2025 роках представники окупаційної адміністрації не раз запевняли, що міста Генічеськ та Скадовськ перетворяться на «федеральні курорти» і демонстрували плани нових готелів.
РЕАЛЬНІСТЬ
Проте курортний сезон на цих територіях уже кілька років поспіль провалюється. Пляжі пустують, туристів мало, а місцеві підприємці стикаються з великими фінансовими втратами. Намагання залучити російських військових та бюджетників також не дало результатів, пляжі залишаються без відпочивальників.
Гауляйтер Володимир Сальдо регулярно звітує про «туристичне відродження», однак реалії показують відсутність будь-якого потоку відпочивальників. Замість обіцяних туристів території переповнені військовою технікою.
«Я ніколи не бачила набережну Скадовська порожньою влітку, – зазначила Ірина, яка покинула місто через окупацію. – Це просто пустка, а не курорт».
Міф 3 – про ціни та витрати
ОБІЦЯНКА: «Після приєднання до Росії життя стане дешевшим». Загальною пропагандою озвучено підвищення пенсій та зарплат.
РЕАЛЬНІСТЬ
Власники бізнесу стикаються з новими податками та адміністративними труднощами. Фермери на лівобережжі скаржаться на зростання цін на пальне та проблеми зі збутом. Вартість проїзду до сусідніх населених пунктів також зросла, а регулярні транспортні послуги стали майже недоступними.
«Коли потрібно відвідати сусіднє село, можна тільки найняти автомобіль, що викликає великі витрати», – ділиться досвідом Марія, яка має родичів в окупації.
У Олешках становище критичне – відсутність електрики та основних продуктів. Люди змушені готовити їжу на вогнищах. За інформацією місцевих посадовців, багато населених пунктів громади в руїнах.
Міф 4 – про розбудову
ОБІЦЯНКА: «Регіон активно відбудовується». Медіа повідомляють про ремонти доріг та благоустрій.
РЕАЛЬНІСТЬ
Багато з цих сюжетів стосуються косметичних ремонті. Справжні проблеми – відсутність електрики та води, переведення населення стосуються невидимих питань. Експерти вважають це частиною стратегії створення ілюзії нормального життя.
Мобільний зв’язок у багатьох селах відсутній, інтернет працює з перебоями. Зв’язок із рідними стає дедалі складнішим. Офіційні дані щодо фінансування на відновлення часто виявляються маніпуляційними.
Міф 5 – про населення
ОБІЦЯНКА: «Росія прийшла захищати людей». Цей меседж залишається основним у російській пропаганді.
РЕАЛЬНІСТЬ
Однак, на окупованих територіях зростає тиск на населення. Наблюдається масова паспортизація, мобілізація невідворотня. Проходять перевірки та обмеження доступу до послуг без російських документів. Ситуація в Олешках викликає занепокоєння з огляду на гуманітарну катастрофу.
«Новопризначені священники активно просувають державні наративи і використовують релігію для підриву місцевої культурної ідентичності», – повідомляє інформаційний Центр національного спротиву.
Крім того, жителі стають ресурсом для мобілізаційних заходів. Згідно з новими указами, кількість військовослужбовців зросте на 25 тисяч осіб. Окупаційна влада формує плани по евакуації та переміщенню українських дітей до Росії, що викликає великі етичні питання.
Висновок
Пропаганда активно демонструє «успіхи» на тимчасово окупованих територіях: відкриття дитячих майданчиків, косметичні ремонти. Проте все це маскує реальні проблеми – економічні труднощі, падіння рівня медицини, обмеження прав населення. Більше того, між обіцянками окупаційної влади та реальністю виникає все більший розрив.
Фото з архіву Держпогранслужби, колаж створено з використанням ШІ
