14 серпня у культурному просторі Книгарні-Кав’ярні в Одесі відбулася презентація книги, присвяченої художньому металу в архітектурі Херсона.
Автором видання є Сергій Дяченко, краєзнавець та музейний спеціаліст з Херсона, який нині служить у Збройних Силах України.
Ідею зафіксувати металевий декор міст із 2012 року розвиває одеський краєзнавець Олександр Фрідман.
Як зазначив Дяченко, Фрідман з самого початку виявив інтерес до теми металу в архітектурі українських міст, відвідував різні населені пункти, починаючи з Одеси.
Він фотографував решітки, ковані елементи, навіси та інші металеві частини, від прапоротримачів до дверних ручок. Попри те, що тема виявилася вузькою, вона виглядає цікавою, адже раніше ніхто не займався її систематизацією.
Дяченко активно працював над проектом в ті часи, коли це дозволяла його військова служба.
Автор відзначив, що деякі місцеві фотографи намагалися зафіксувати такі об’єкти, але ніхто не систематизував матеріал. Це складне завдання, оскільки недостатньо лише робити знімки — потрібен чіткий опис та історія кожного об’єкта. Фахівців, здатних реалізувати це, небагато.
На думку Дяченка, металеві деталі старих будівель поступово зникають: їх здають на брухт, демонтують під час ремонтів або замінюють сучасними аналогами. Це веде до зникнення частини інформації про історію міста та архітектурні особливості.
Цікаво, що у книзі акцент зроблено на хронології, а не на типах металевих конструкцій. Дослідники розглядали будівлі як єдині об’єкти та фіксували металеві елементи, пов’язані з ними.
Фактично половина зібраних даних є новими. Роки будівництва деяких об’єктів вдалося встановити на основі архітектурних деталей та історичних планів Херсона.
Окремий розділ присвячений модерну. Його розквіт у Херсоні припав на 1902-1907 роки, проте таких об’єктів місто має небагато.
Дяченко підкреслив, що книгу слід сприймати не тільки як сувенір, а як можливість уважніше поглянути на архітектурні особливості міста. Частина цієї спадщини нині втрачається через війну, але її потрібно буде відновлювати.
“Сприймайте цю книгу не лише як сувенір, а як інструмент для краще розуміння навколишнього середовища. Так, ми втрачаємо частину цієї спадщини через війну, проте з розумінням того, що її доведеться відновити”, – зазначив він.
Ірина Глухова
