Херсон. Корабельний район, вулиця Дорофеєва. Протягом двох днів російські війська здійснюють обстріли…
***
Можна змінити місце проживання. Можна обирати інші маршрути, дихати новим повітрям і звикати до нового оточення. Але кров, пролиту в Херсоні, не змиєш. Дуже далеко від дому – Херсон завжди залишиться часткою тебе.
***
Відзначено багато попадань по позиціях російських сил на Арабатській Стрілці. У селі Стрілковому згорів підрозділ СОБР, жодна швидка чи пожежна не змогла виїхати на допомогу. Зі святом!
***
Раніше я могла прокинутися в своєму домі на Херсонщині, приготувати чашку гарячої кави і вийти на двір. Я прогулювалася між своїми квітами, заглядала в сад, перевіряла, що виросло, що зацвіло. Радувалася плодам, які зросли завдяки моїм зусиллям. Це було моє звичне, просте, рідне життя. І я ніколи не думала, що буду сумувати за цим так сильно. Війна змінила все: зруйнувала дім, сад, ранкові ритуали. Замість городу – квартира в оренді. Замість прогулянки серед квітів – чужі підвіконня. Але я все ще готую львівські пляцки, ставлю каву, відкриваю вікно і намагаюся налагодити своє життя там, де воно мене застало. Я можу втратити дім і сад, але не можу втратити надію. Я вірю, що колись знову обійду свій сад, з горнятком кави в руках, і скажу: «Дивись, як все виросло…»
***
Олешки – моє рідне місто, окуповане з 2022 року. Я розумію потребу знищення ворога. Розумію, що Збройні Сили мають вибивати його з нашої землі. Але мені боляче дивитися на руйнування Олешок. Це викликає розчарування і гнів у моєму серці. Я переживаю за будинки, вулиці, знайомі з дитинства, за землю, яка була нашим домом, а тепер страждає від війни. Я вдячна ЗСУ за їхню боротьбу, але щодня сумніваюся: хто допустив, що у 2022 році ворог зміг вступити з Криму і зайняти нашу територію? Як так сталося, що Олешки опинилися під окупацією?
