Любителі своїх рідних міст можуть визначити їх навіть за маленькими фрагментами фотографій. Одного лише знайомого вигляду достатньо, аби відчути теплоту.
Херсон має різні прояви любові. Одні люблять його центральні широкі вулиці та сучасні будинки, інші захоплюються старими провулками й двориками з багатовіковою історією, які часто зображують художники.
Люди, що народилися і виросли в Херсоні або живуть тут багато років, мають зрозумілі теплі почуття до міста. Проте є й ті, хто рідко буває в Херсоні або живе за тисячі кілометрів, але все ж таки любить його, зокрема й іноземці.
Мій друг і колега мешкає в Софії, столиці Болгарії, де він народився і виріс. Він любить подорожувати Україною та має особливе захоплення стародавнім Херсоном. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, він дуже переймався долею міста і не міг повірити, що Херсон обстрілюватимуть.
Особливо його вразили мої фотографії руйнувань унаслідок ворожих обстрілів у Херсоні, який він так любить фотографувати.
Кілька днів тому, після виходу статті про художницю Владиславу Фальченко, мій друг зателефонував мені. Він запитав, чи можна придбати картину із зображенням херсонського вокзалу. Я обговорив деталі з художницею і повідомив другу ціну. Він сказав: “Це не важливо, мене не влаштовує лише ціна”. Він заплатив понад десять разів більше за зазначену суму, розуміючи, куди підуть ці гроші.
Додатково він сказав: “Я хочу допомогти вам досягти Перемоги і якнайшвидше приїхати у Херсон, щоб завершити наш спільний фотопроєкт і розпочати новий. Я вірю, що все буде добре. Все буде ОК”.
Вгору
