Життя після російського полону: відновлення фізичного та психологічного здоров’я українців
Реальність українських цивільних полонених
Постійний страх та тривога, нав’язливі думки, що заважають жити повноцінним життям. Часті зміни настрою, труднощі у спілкуванні навіть із родиною, не говорячи вже про незнайомців. Серйозні проблеми з фізичним здоров’ям, наслідки пережитих тортур. Це буденність українських цивільних, які потрапили в російський полон під час окупації, зокрема в Херсонській області.
Відновлення після полону
Сьогодні колишні полонені намагаються відновити своє фізичне та психологічне здоров’я, що є досить важкою задачею. До того ж постають інші проблеми, пов’язані з недоліками державної політики щодо підтримки постраждалих від російської агресії.
Масштаби проблеми
Скільки саме українців викрали російські окупанти після 24 лютого 2022 року достеменно невідомо. Щонайменше тисячі людей утримували тривалий час, піддаючи їх тортурам.
На початку 2024 року начальник Херсонської ОВА Олександр Прокудін повідомив, що 922 жителя області були у російському полоні, з яких 510 вдалося повернути. Щонайменше 27 осіб загинули.
За даними омбудсмена Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця, в липні 2023 року в полоні ще було понад 25 тисяч українців. На підконтрольну територію повернулося лише 144 людини.
Життя Романа Баклажова
7 липня 2022 року Романа Баклажова, підприємця та волонтера, затримали російські силовики. Його утримували 54 дні в ізоляторі тимчасового тримання на вулиці Теплоенергетиків. Багато цивільних херсонців теж перебували там, зокрема, піддавалися тортурам.
Романа відпустили наприкінці серпня, і він згодом виїхав до Одеси. Зараз він лікується від фізичних та психологічних травм. Разом з іншими колишніми полоненими створив громадську організацію “Ми – майбутнє України”, яка допомагає колишнім полоненим.
Труднощі отримання статусу цивільного полоненого
Незважаючи на підтверджуючі документи від поліції та СБУ, комісія при Міністерстві з питань реінтеграції іноді відмовляє у наданні статусу цивільного полоненого. Роман Баклажов говорить, що цей процес може тривати місяцями, включаючи складну процедуру отримання необхідних документів.
Зараз організація “Ми – майбутнє України” об’єднує понад сорок людей. Деякі з них рік і більше добиваються офіційного статусу цивільного полоненого.
Психологічні проблеми та відсутність підтримки
Психологічні травми колишніх полонених є надзвичайно серйозними. Жінки частіше ініціюють розлучення через зміни в поведінці чоловіків після полону. Помітний дисбаланс у підтримці військових та цивільних полонених, останні часто залишаються без допомоги держави.
Мобілізація цивільних полонених
Закон №3633 від 11 квітня визначає, що мобілізація для звільнених полонених можлива за їх бажанням, але цивільних полонених це не стосується. Роман Баклажов зазначає, що через психологічні та фізичні проблеми таких людей, це рішення є неприйнятним.
Підтримка від недержавних організацій
Більшість допомоги колишні полонені отримують від недержавних організацій. Державні ініціативи здебільшого спрямовані на військових полонених. Важливі свідчення колишніх полонених допомагають зміцнити позиції України на міжнародній арені.
Організація “Ми – майбутнє України” продовжує активно допомагати колишнім полоненим вирішувати їх проблеми та добиватись справедливості від держави.
