Херсонщина: Правий берег залишається однією з найнебезпечніших зон для аграріїв України
На правобережжі Херсонщини ситуація для сільського господарства залишається важкою та небезпечною. Російські сили атакують аграрні підприємства, знищують поля стиглої пшениці, та націлюються на техніку. Незважаючи на ці виклики, деякі фермери готові щоденно ризикувати для збереження свого бізнесу. Вони пережили окупацію та пограбунки, а тепер борються із спекою та посухою.
Херсонський фермер Олексій Варцабюк, який народився в Івано-Франківську, вважає цей регіон своїм домом. Він тут одружився, у нього народилася донька, і тут він заснував тваринницьке господарство. До початку повномасштабної агресії він мав понад сто голів великої рогатої худоби, близько ста свиней, а також безліч птиці та голубів.
Олексій не любить, коли його називають «фермером», та надає перевагу терміну «господар». Під час окупації його господарство пограбували російські солдати, вбили деяких тварин, але господар продовжував працювати. Попри всі труднощі, він вистояв, навіть коли його намагались фізично зламати.
“Бик як гатанув одного росіянина під задні ноги. Той сальто зробив через бичка і, в бронежилеті та шоломі, гепнувся об землю. Від удару військовий втратив свідомість!” – згадує Олексій.
Нині господарство Варцабюків оговтується від пограбування, відновлюючи поголів’я худоби та птиці. Хоча на їх території все ще падають авіабомби, фермери продовжують працювати.
Головною проблемою херсонських аграріїв цього року стала рекордна спека, яка знищила частину врожаю. Дощів не було давно, що погіршило ситуацію.
Фермер Олександр назвав ситуацію на своїх полях “майже катастрофою”. Його землі потребують дощів, яких цього року не було.
“Багато погоріло, попеклося кавуна. До 50 градусів спеки було! Рослина не витримує,” – говорить Олександр.
Порушення традиційних укладів та аномальна спека призвели до значних фінансових втрат для місцевих селян. “Живі” гроші тут здебільшого отримують пенсіонери та бюджетники, а виживають фермери завдяки бартеру та власним врожаям.
Через отриману гуманітарну допомогу багато найманих працівників відмовляються працювати на полях. Однак ті, хто працює для себе, залишаються мотивованими. Так, подружжя Тетяни та Сергія з села Білогірка продовжують вирощувати кавуни та дині, вкладаючи зароблені кошти у господарство.
“Ми самі заробляємо свій хліб, а не просимо у людей!” – каже Сергій.
Подружжя Варцабюків, як і раніше, працює на своїй землі. Вони ніколи не збиралися покинути своє господарство навіть під загрозою окупантів.
“Прийшли до мене росіяни і кажуть: «Ми теперь тут будем жить»! Кажу їм – ви тут жить не будете, тут буду жить я. Це наша земля!” – розповів Олексій.
Незважаючи на труднощі, херсонські аграрії мають плани на майбутнє. Сергій та Тетяна планують збільшити площу баштану, а подружжя Варцабюків чекають на приплід у своєму стаді та продовжують розвивати своє господарство.
Війна та природні катаклізми змінюють життя фермерів, але вони впевнені у своєму виборі залишитися на рідній землі та продовжувати займатися улюбленою справою.
