Троянда, пластикове відро та слуховий апарат – ці звичні предмети стали символами під час окупації Херсона. Вони нагадують про пережиті випробування, втрачених людей і місця, а також про здобуту незламність та українську ідентичність півдня. Це тисячі особистих історій, які, як мозаїка, складають нову главу історії міста. У проєкті “Херсон: визволення пам’яті” всі ці спогади вирішили об’єднати. Про проєкт Інтент поспілкувався з кураторкою ініціативи Оленою Афанасьєвою.
Спротив херсонців: нова сторінка історії
Голова ГО “Центр культурного розвитку “Тотем” та кураторка проєкту “Херсон: визволення пам’яті” Олена Афанасьєва розповідає: “Після звільнення правобережжя Херсонщини восени 2022 року до нас звернулася начальниця Управління культури Херсонської міської ради Світлана Думинська. Вона запропонувала зібрати артефакти та історії про окупацію Херсону, які згодом стануть експонатами музею. Ідею підтримав Департамент економіки та інвестицій міської ради”.Світлана Думинська та Григорій Янченко. Фото надала ГО “ЦКР “Тотем”
Ідея музею трансформувалася, ставши “музеєм спротиву”. Акцент на опорі окупації був не випадковим, адже боротьба беззбройних жителів Херсона проти озброєних російських військових вражала весь світ. Кадри мирних протестів з площі Свободи довго залишалися в центрі уваги міжнародних ЗМІ.“Опір, спротив – це синоніми в даному випадку. Має бути кілька варіантів назви та самої концепції музею, з яких вибиратиме херсонська громада. Цей процес ще триває. Проте більшість опитаних підтримали створення такого музею. Думки щодо форми музею різняться. Йдеться і про будівлю, і про колекцію. Без відповідного наповнення приміщення не матиме сенсу. Збирати матеріали потрібно вже зараз, адже час іде, а спогади забуваються або змінюються. ГО “Центр культурного розвитку “Тотем” працює над цим у рамках проєкту “Херсон: звільнення пам’яті”, – розповідає Олена.
За словами Олени, фокус-група дійшла висновку, що майбутній Музей Спротиву має стати “місцем сили та єднання” навколо нової історії Херсона та усвідомленням власної ідентичності. Крім того, це буде місце для роздумів над причинами подій та висновками, щоб запобігти подібному у майбутньому. Основними завданнями ініціативи визначено збір свідчень, спогадів і артефактів, організацію виставок та мистецьких заходів. Тематика: громадський спротив і життя під час окупації.
Жителі Херсона радять представити артефакти у сучасному та інтерактивному форматі. Команда відмовилася від застарілих концепцій музеїв радянського типу. Гільзи, зброя, манекени у формі – все це може бути в експозиціях, але за європейськими стандартами для легкого сприйняття.
“Хотілося б, щоб люди не перекладали відповідальність за музей на владу чи міжнародні організації. Якщо нам потрібна така інституція, ми самі маємо її створити”, – зазначила кураторка.
Експонати: історії через предмети
Команда проекту впевнена, що кожен має розповідь для Музею Спротиву. Інформацію шукають через спілкування з людьми та моніторинг медіа, соціальних мереж. Це тривалий процес. Зберігати матеріали потрібно одразу, адже з часом вони можуть зникнути. Тематика артефактів включає освіту, волонтерство, мітинги, евакуацію, інформаційну блокаду, партизанську діяльність, звільнення Херсона.“Іноді теми формуються самі собою. Наприклад, розділ “Лайфаки в окупації”. Це про те, як люди використовували два телефони: один для відправки інформації, інший чистий у разі перевірки. Або як херсонський політолог і краєзнавець Дементій Білий тримав біля столу тазик з водою, щоб у разі обшуку втопити телефон. Чи як робили український прапор з підручних матеріалів”, – розповідає Олена.
Фото надала ГО “ЦКР “Тотем”
Всі історії музею подаються через артефакти. Олена підкреслює, що важливо визначити центральний предмет у розповіді, як, наприклад, відро херсонського волонтера Григорія Янченко, відомого як дядя Гриша. Люди кидали кошти на допомогу ЗСУ у його пластиковий контейнер.Інколи предмет формує історію. Під час катастрофи на Каховській ГЕС дві жінки були врятовані завдяки записці, яку їм передали дронами. Цей клаптик паперу став частиною розповіді. Ще один експонат – фотоапарат херсонського фотокореспондента Олександра Корнякова, на який він фіксував мітинги під час окупації.
“Колекція однотипних артефактів також може бути потужною. Проєкт “Ключі від Маріуполя” зібрав розповіді людей про домівки. Наразі подібна ідея втілюється у Великій Олександрівці під керівництвом режисера Андрія Богуна. Майбутнє наповнення Музею Спротиву непередбачуване”, – каже кураторка.
Серед найемоційніших історій Олена Афанасьєва називає нічний спів українських пісень за розповіддю директора Центру соціальних служб для сім’ї Антона Єфанова. Під час окупації у великому дворі лунали гімн України та “Червона калина”. Люди не бачили одне одного, але спів підіймав дух: “Уночі співали гімн України та “Червону калину”. Люди не бачили одне одного, але це надавало сил. Шукали предмет для ілюстрації довго, знайшли слуховий апарат 82-річної жінки, який вона надягала, щоб чути цей спів”,.
Олена Афанасьєва. Фото з архіву
Музей у різних форматах
Через безпеку команда не планує створювати фізичний музей у прифронтовому Херсоні, але колекція збирається і представляється онлайн. На сайті khersonua.com можна ознайомитися з першими 20 артефактами та історіями до них. Видається також окрема збірка.Пані Олена пояснює, що кількість 20 обрали з урахуванням потенційної цільової аудиторії: політиків, бізнесменів, урядовців. Прикладом є канцлер Німеччини Олаф Шольц, з яким зустрічався Віталій Білобров. Були плани подарувати йому книгу, але її ще не встигли видрукувати.
Вже видано 400 примірників книги “20 речей з Херсона”, по 200 екземплярів українською та англійською мовами. Першу частину передадуть до бібліотек Херсонщини та інших регіонів України, другу – для міжнародних заходів.
У серпні 2022 року частина примірників відправилася до Литви. Їх отримали мер міста Укмерге Даріус Варнасу та фірма UAB Likmerė, яка виготовляє розкладні меблі для українських укриттів. Литовська організація AID for Southern Ukraine теж схвально відгукнулася про книгу.
“Мрію про часи, коли зможу займатися абсолютно творчими проектами, без рефлексій на війну. Україна має асоціюватися з силою та унікальною культурою. Поки ж на подальшу роботу надихають люди. Коли читаєш історії з Музею Спротиву, розумієш, що гідний додати туди свою. Тож працюємо», – підсумовує Олена Афанасьєва.
Створення цього матеріалу стало можливим завдяки проєкту Fight for Facts, що реалізується за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.
Ігор Льов, Яніна Надточа
intent.press
ХЕРСОН Онлайн общественно политическое интернет издание
