Жителі Правдинського старостату пережили справжні жахи війни. Їхнє життя досі наповнене відлунням агресії, спричиненої “русским миром”. Багато людей залишилися без житла, втратили роботу і засоби для існування.
Як жителі села відновлюються після цих подій та хто їм у цьому допомагає – читайте в нашій спеціальній статті.
Розстріляні долі
Багато років свого життя Алла Іванівна Маренюк провела в Правдиному.
“У молодості вийшла заміж за вдівця з цього села, який виховував малюка. Разом з чоловіком я прожила майже півстоліття: у нас є син, донька, семеро онуків і шестеро правнуків. Це наше найбільше багатство. Але мій чоловік помер від ускладнень коронавірусу, а син пішов із життя напередодні війни. Тепер я залишилася сама…”
Алла Іванівна працювала медсестрою у місцевому ФАПі. Як досвідчений спеціаліст, вона надавала допомогу односельцям, виконуючи складні процедури, зокрема приймаючи пологи.
“Під час окупації у сусідній місцевості розірвався снаряд, і я отримала тремор рук. Тепер не можу робити уколи. Страшно згадувати, як російські солдати контролювали наше село, забороняли виходити на вулицю”, – згадує жінка.
За свідченнями місцевих, російські військові вели прицільний вогонь по селу. Наприкінці серпня 2022 року, під час чергового обстрілу, багато будинків були знищені, зокрема й дім Алли Іванівни. Після цього багато жителів виїхали, але вона вирішила залишитися. Сусід Микола підтримував її у веденні господарства.
Дорога до відновлення
“Коля допомагає мені. Він залишився сам після втрати батьків. Спочатку хотів вивісити український прапор під час війни, але ми його відмовили, адже це могло закінчитися трагічно. А після нашого звільнення він першим повісив прапор; усе це час він носив його при собі, чекаючи українське військо”, – говорить Алла Іванівна.
Після деокупації жінка подала заявку на отримання допомоги та отримала кошти на ремонт свого дому. Волонтери допомогли їй замінити вікна та двері, а також надали додаткові гроші для вирощування городини.
“Волонтери замінили чотири вікна та двері, тепер чекаю на допомогу з дахом. У нашому селі ще багато зруйнованих будинків, існують проблеми з водою, але питну воду нам привозять”, – говорить жінка.
Попри всі переживання, Алла Іванівна зберігає позитивний настрій та намагається насолоджуватися простими речами, такими як випікання пиріжків для родини.
Найбільше щастя вона відчуває, коли до неї навідуються донька, онуки та правнуки, які мешкають на Миколаївщині.
Творчі зусилля місцевих
Ольга Миколаївна Яворська, місцева жителька, розповідає про свій досвід. Вона навчалася в Херсонському медучилищі, працювала дитячою медсестрою в школі.
“Під час окупації ми вирішили залишитися вдома. У липні 2022 року наше село зазнало сильних обстрілів. Будинки згоріли, і в моїй оселі розбили вікна. Один снаряд вибухнув прямо у нас на дворі, інший в землі”, – згадує жінка.
Вікна жінка закріпила плівкою і жила так до літа 2023 року, допоки до села не прибули будівельники, які ремонтували зруйновані об’єкти.
Продовження боротьби
При підтримці ООН їй виділили кошти на ремонт. Однак спроба отримати компенсацію в рамках програми “єВідновлення” поки що не увінчалася успіхом.
“У нас залишилася одна корова, яка дає молоко. Це дуже небагато, та ми дякуємо благодійникам, адже без їхньої допомоги не було б можливостей відновити наше господарство”, – підкреслює жінка.
Ольга Миколаївна сподівається на повну відбудову свого села, щоб повернулися ті, хто знайшов притулок у інших регіонах.
Спільнота знаходить сили відновитися
Олена Петрівна Музика, яка незабаром відзначить свій день народження, зазнала великих втрат через війну.
“Під двором стоїть залишок російського танка. Раніше їх було три. Від мого дому не залишилося нічого. Зараз живу в будинку брата, який помер, і двоюрідний онук допомагає мені”, – розповідає жінка.
Надії на відновлення
Староста Правдинського округу Любов Шевченко розповіла про позитивні зміни в оформленні документів для компенсацій.
“Ми розпочали оформлення документів на отримання житлових сертифікатів для тих, чий дім зруйнований. У разі позитивного рішення люди зможуть купити нове житло”, – зазначила Любов Василівна.
На даний час в округу працюють організації, що займаються ремонтом пошкоджених будинків, а також надають необхідні матеріали.
У 2023 році за програмою “Пліч-о-пліч” відремонтували 132 будинки, а ще 140 очікують на допомогу для подальшого ремонту.
Матеріал підготовлено за підтримки ГО “Інститут масової інформації” в рамках проєкту міжнародної організації Internews Network.
