«Редакція» – це другий повнометражний ігровий фільм українського режисера Романа Бондарчука, який, як і його попередній проект «Вулкан», був знятий на Херсонщині.
Творча група обох стрічок залишилася незмінною. До неї входять автори сценарію: Алла Тютюнник, Дарина Аверченко і Роман Бондарчук, оператор-постановник Вадим Ільков, художник-постановник Кирило Шувалов, та композитор Антон Байбаков. Актор Сергій Степанський, що виконував головну роль у «Вулкані», також з’являється в «Редакції» у іншій ролі.
Наразі відбуваються передпрем’єрні покази фільму, зокрема, один із показів відбувся 15 листопада у Херсоні. Кожен показ супроводжується обговореннями, присвяченими актуальним питанням українського та регіонального медійного середовища.
Більшість зйомок фільму проходила в Херсоні та Херсонській області, проте автори не вказують конкретний регіон, зазначаючи лише, що дія відбувається на півдні України.
Незважаючи на те що назва фільму та професія головного героя (журналіст) можуть створювати враження про медійну тематику, глядачі швидко усвідомлюють, що це не просто драма про журналістів, але щось більше.
У «Редакції» професія головного героя, Юрія, є лише засобом, щоб відкрити інший спектр тем. Фільм поєднує у собі елементи сатиричної комедії та драми, а також є своєрідним «роуд мові» або фільмом-подорожжю, де подорож має містичний підтекст і веде до зміни рівня реальності.
Глядачі вперше бачать Юрія Підгайного, науковця, під час його подорожі Олешківськими пісками. Його прізвище вказує на вшанування відомого херсонського музейника Михайла Підгайного.
Подорож Юрія Підгайного нагадує шлях Вільяма Блейка з фільму Джима Джармуша «Мрець», причому асоціації з цим фільмом зберігаються протягом усього перегляду.
Зустріч Юрія з містичним провідником, безіменним бджолярем, також має аналогію з персонажем джармушівського фільму.
Сюжет фільму надзвичайно насичений символізмом. Юрій, як і Вільям Блейк, спочатку має чітку мету – розкрити факти про підпал лісу, що стає поштовхом для його журналістської діяльності. Проте його шлях приведе до втрати контролю над власним життям.
Під час подорожі Юрій переходить з одного соціального оточення до іншого, викриваючи абсурдність свого середовища. Наприклад, його спроба шантажу підприємця перетворюється на комічну ситуацію, в той час як подорож річкою Дніпро має містичний підтекст.
Остання подорож постає як метафора безвиході, в якій дії персонажів викликають перебудову у сприйнятті реальності. Саме тому фільм може бути вважатись своєрідним омажем класичним творам постмодернізму.
«Редакція» компактно поєднує теми кризису ідентичності і безвиході, підкреслюючи високу сатиричну складову через критику місцевих політиків та їхніх виборчих кампаній.
Кіноробота зображує персонажів, які виявляються по обидва боки барикад у суспільстві, змушуючи глядачів замислитись над своєю роллю у цьому складному світі. Водночас, фільм залишає простір для надії, натякаючи на потенціал змін через зусилля нових персонажів на фоні загальної системи.
Головні герої – безнадійно ідеалістичний Юрій та Лера, яка спочатку відображає другорядну фігуру, але стає важливою у сюжеті. Актори, які виконують ці ролі, не є професійними, проте їхні виступи надають фільму особливої природності.
Прем’єра фільму не лише підкреслює актуальні соціальні проблеми, а й запрошує глядачів до діалогу про реальність їхнього середовища.
Завершуючи перегляд, глядачі залишаються з відкритими питаннями щодо долі героїв, оскільки режисер надає можливість самостійно визначити, яким чином відбудеться їхня подальша доля в умовах невизначеності.
Фільм «Редакція» створено за підтримки державних та європейських фондів, а також на честь пам’яті творчого колективу, які втратили своїх членів під час війни.
Автори: В’ячеслав Гусаков, Ірина Паршина.
