«В лікарнях регіону спостерігається нестача кадрів», – зазначають пропагандистські джерела. «Не вистачає не лише вузьких спеціалістів, таких як офтальмологи та стоматологи, але також і медсестер. Кожен медик на вагу золота, а умови праці – надзвичайно тяжкі».
У таких обставинах, за інформацією пропагандистів, змушені працювати представники медичної служби одинадцятої бригади, що прибула з «шефської» Мордовії. Як стверджується, хірурги, терапевти, неврологи та педіатри користуються популярністю серед пацієнтів: «Один хірург провів 53 операції, прийнявши близько 615 пацієнтів». Окупаційний міністр охорони здоров’я Артиш Сат заявив, що «прикомандировані» медики продовжать працювати до кінця року.
В Нижньосірогозькому «муніципальному окрузі» двоє лікарів з Росії виявили бажання залишитися на тривалий термін. Окупаційна адміністрація зазначила, що Наталія Тіщенко, випускниця медичного училища з Салехарда, залишила роботу в Ростовській обласній клінічній лікарні, щоб стати медсестрою у Верхньосірогозькому ФАПі. На запитання про причини, вона відповіла, що син вже виріс і немає причин залишатися вдома. Також бажання працювати в окупаційній амбулаторії виявила 21-річна акушерка з Краснодарського краю Яна Сахошева, яка розпочне свою кар’єру відразу після закінчення навчання у Ростовському медичному коледжі. Причини, чому вона не знайшла роботу на батьківщині, залишаються невідомими. Головний лікар Нижньосірогозької лікарні Наталія Тимець повідомила, що новим медикам з Росії «необхідно працювати в невеликому населеному пункті 5 років. Це може здаватися тривалим, але насправді час минає швидко, а медичний працівник отримує цінний досвід».
Однак чи здатні лікарі набути досвіду в умовах, коли через брак необхідного обладнання, яке було викрадене окупантами, їм доводиться ставити діагнози без обстеження або направляти пацієнтів на обстеження до сусіднього Криму? Для самих пацієнтів це обертається тільки додатковими труднощами. «Ми з Новотроїцького, нас направили до республіканської лікарні ім. Семашко в Сімферополь, як і багатьох з регіону, через недостатню медичну допомогу», – пише підписниця телеграм-каналу «Капитан Очевидность в Херсоне». «Коли ми приїхали, нас просто ігнорували. Лікар заявив, що в них і так забагато пацієнтів, і що нам краще їхати в Джанкой або інше місто Криму. Після деяких коливань, вони все ж погодилися нас прийняти, але почали ставити різні перешкоди — то лікаря немає, то аналізи непідходящі. Моїй родичці стало гірше через нервове напруження».
Люди з окупованої Херсонщини стикаються не тільки з поганим ставленням лікарів у Криму, але й із високими витратами на обстеження. Наприклад, МРТ. Хоча апарат МРТ у Генічеську залишився ще з часів до окупації, відсутні спеціалісти, які могли б його експлуатувати. «Наші фахівці не вміють читати результати, лише натискають кнопку запуску», – зазначив підписник каналу «Геническ Z Россия». Тому пацієнтам доводиться оплачувати обстеження у Сімферополі. «Це мені коштувало 14 тисяч», – повідомив інший користувач каналу.
Борис ВИНОГРАДОВ, newdayua.net
ХЕРСОН Онлайн общественно политическое интернет издание
